книжкова дегустаторка🍷📚 | боже ж ти мій!вчора у мене було непереборне бажання щось прочитати і я...

боже ж ти мій!вчора у мене було непереборне бажання щось прочитати і я постійно поглядом поверталася до стопки новеньких книг, а саме до "Дочка часу" Жозефіни Тей, яку дуже давно хотіла.і десь о дев'ятій я все ж плюнула і схопилася за неї, сподіваючись, що мій нечитун не спаскудить мені смак перших сторінок, як то робив із попередніми книгами🧚‍♀️народ, сталося диво: я, не відволікаючись, і не змушуючи себе читати, за годину подолала сто сторінок, бо це просто ЩОСЬ!легка оповідь з чудовим гумором та сатирою, з куди більшими межами дозволених тем і слів, які можна було б очікувати від книги початку ХХ століття - ну камон, побачити прямим словом слово "секс", я не очікувала, бо з анотації це виглядало, як щось надто класичне британське, але ні!🌺 трішки зав'язки: досвідчений слідчий Ґрант після невдалого затримання, коли провалився в люк, прикутий до ліжка і проходить лікування. йому нудно, від чого він починає досліджувати свою теорію, що за обличчям можна визначити, куди посадити людину: крісло судді чи лава підсудних. і все йде добре, поки він не стикається з портретом Річарда ІІІ. бо, не знаючи, що то він, він посадив би його в крісло судді, але, коли дізнається ім'я, має дилему, бо всі знають, що цей король убив своїх племінників. тому за допомогою друзів починає дослідувати це питання.лишень прочитайте ці цитати про самого Ґранта, аби розуміти, що це за потішна людина:— Чому ви не читаєте, — спитала вона, нові популярні романи, які вам приносять друзі?— Надто багато людей народжується на світ і надто багато вони пишуть. Мільйони й мільйони текстів друкується щохвилини. Це просто жах! У "Справі про зниклий консервний ніж" Джона Джеймса Марка на перших двох сторінках було допущено три юридичні помилки, які подарували Ґрантові приємних п'ять хвилин, поки він складав уявного листа до автора. — Мене могла б ще зацікавити розпусна жінка, але ніколи — дурна. — Чоловік на ім'я Тиррел. Хіба ви не вивчали історію в школі?— Я просто відвідував уроки історії. Це не одне й те саме. Хто такий Тиррел? —Як ви сьогодні почуваєтеся? — занепокоєно спитала вона. — Може, у вас температура?— Не знаю, як щодо температури, але тиск явно підскочив.— О Боже! — сказала вона, сприйнявши це буквально. — А все було так добре. Сестра Інгем дуже засмутиться. Вона так раділа вашому швидкому одужанню.Те, що Манюня ним пишається, було для Ґранта несподіванкою, але не тішило. Він твердо вирішив підвищити собі температуру, щоб Манюня не мала чим пишатися. ну смак же🤌🏼☺️ну і фінальна цитата, щоб точно вас зацікавити:— Це може здаватися нісенітницею, але... Якщо доросла людина не має зморшок на обличчі — це ідіот. я справді просто кайфую з цього читання, цих діалогів та самого Ґранта!ще й книжечка невеличка всього 220 сторінок, сьогодні планую дочитати, хоча так не хочеться - дуже прямо мені подобається, давно такого не було😭