Прочитала 3 частини 📚Золотого сина, залишилася остання, і я засмучена (386 / 491).Одна з головних причин, чому мені сподобалася перша частина, була в тому, що світ не підлаштовувався під героя. А отже, щоб вижити і досягти успіху, Дерроу мав підлаштовуватися під правила гри.У другій частині я відчуваю, що автор для розвитку сюжету зробив фокус на протиставленні ідеологій: Дерроу, який несе новий світ "дружби, миру, любові" і всього іншого хорошого, та Золоті, які настільки задерли носи, що вже навіть не помічають власної неефективності.АЛЕ це не те, що ми бачили в першій частині. Золоті були корумповані (як і будь-яка суспільна структура), але все ж таки розумні, політично підковані й ефективні.СПОЙЛЕРИ!!Ми знаємо, що світ спостерігав за Дерроу в університеті й бачив, що він прийшов до успіху неконвенційними методами, а скоріше через лояльність. У другій частині він захоплює корабель і не робить стандартну дію - вбити всіх. Натомість він налаштовує інші кольори проти панівного класу. Свідків цього просто купа. Чому Золоті, які не вчора народилися, не бачать у цьому загрози? Не ставлять питань, а навпаки посилюють його і йдуть за ним? Так, їм подобається війна, але навіть симпатична людина, яка підважує опору системи, мала б бути знищена 🤔 Лише Август спромігся на одну розмову: "Ти демократ? Ти мені це кинь" 😂Інший момент, який просто рука-обличчя - обсидіан Рагнар. У Дерроу є людина, яка не бунтує, надзвичайно ефективна і яку в разі форс-мажору не так легко вбити. І що робить Дерроу? Йде і розповідає йому всю правду 😐Я розумію цю сцену із Севро, де в них є довга історія дружби і лояльності. Але як можна довіритися абсолютно незнайомій людині, яку ще й неможливо тихо прибрати, якщо все піде не так? І щоб здобути що саме? Екстралояльність? Нового генерала, як він хоче? Але це безумство. Навіть Севро бунтує, коли Рагнар якось не так у його сторону дивиться - кастова система не вчора з'явилася.І це валідно і щодо самого Рагнара. Взагалі не було жодних гарантій, що така правда не зламає його психіку остаточно. Це буквально людина із Середньовіччя. Це було лише зайве розхитування системи, яке мало б вистрілити Дерроу в ногу, але поки ні 😐Далі - Дерроу mastermind і те, як він взагалі забив на маскування. Його план із захоплення міста на Марсі включав допомогу Синів Ареса, і автор пише:"Мої люди вважатимуть, що до прибуття армади сюди відправили якийсь елітний загін хортів. Вони не питатимуть, як вдалося зрізати величезні решітки..." І чого це вони не питатимуть? Бо автору так зручніше? У того, що відбувається, купа свідків, камери все знімають, а, як ми пам'ятаємо, Золоті ніби не дурні. Його команда брала участь у плануванні місії - невже нікого не здивує, звідки з'явилися нові елементи? Особливо якщо врахувати, що Дерроу вже давно поводиться дивно як для них.Ну і вишенька на торті - кінець третьої частини і ця Коричнева дитина. Це загалом клішований прийом, але добре, дієвий. АЛЕ Дерроу вже показав себе людиною, яка вміє робити "неприємні" речі заради мети. Тут абсолютно очевидна пастка, 0% сумнівів, а він обирає підставити всіх навколо і ще раз ризикнути власним прикриттям. Бо чому Золотому взагалі мало б бути діло до Коричневої дитини? Ба більше, як людина, яка роками живе під легендою, він мав би хоча б подумати, чи не є це перевіркою саме його нетипової моралі.Завершу на позитиві. Мені дуже сподобалася лінія з Тактусом (дуже позитивно 😂). Це якраз добре показало людину, яка розривається між тим, чого її вчили все життя, і бажанням іншого.Августа, до речі, також зливають нещадно. Прокол із Тактусом і дитиною виглядає надзвичайно дурним - знову втрата реалістичності заради руху сюжету. Треба було просто відправити когось разом із ним, щоб той убив цю людину і втік🤔Не знаю, до чого ми прийдемо в останній частині, але поки що складається враження, що тепер не Дерроу підлаштовується під світ, а світ підлаштовується під Дерроу. І це вже точно не 5⭐️#золотий_син #читаю_онлайн