Ця книжка вбиває - Равена Ґурон4/5 - ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️У престижній британській школі-інтернаті вбивають «золотого хлопчика» Г’ю. І проблема не лише в тому, що це шок для всієї школи. Проблема в тому, що спосіб убивства слово в слово повторює сюжет оповідання, яке нещодавно написала Джес – стипендіатка, відмінниця і дівчина, яка просто намагалася не вилетіти з цього світу багатих та впливових. А потім вона отримує анонімне «дякую за натхнення». Ну все, можна закривати відгук і йти читати, бо звучить уже кайфово🔥Мені книга сподобалась. А якби мені зараз було років 15-17, я б, чесно, поставила всі 100/10. Це дуже міцний, емоційний янг едалт, який прекрасно розуміє свою аудиторію. Не варто чекати складної детективної головоломки, де ти до останнього не здогадаєшся, хто вбивця. Тут це зробити доволі просто. Але все рівно - відірватись неможливо!Я не знаю, що це за магія, але під час читання в мене було стійке відчуття, ніби я дивлюся сезон якогось нетфліксівського серіалу про закриту школу. Такий собі мікс напруги, драми, підліткових амбіцій і токсичних стосунків, як в серіалах «Еліта» чи «Ставка». Ти можеш розуміти, куди все котиться. Тебе можуть дратувати персонажі. Ти можеш ловити себе на думці «ну камон, це ж очевидно». Але при цьому… ти не можеш відірватися. Ти реально читаєш сторінку за сторінкою, думаючи «ще один розділ і спати». Але, звичайно нікуди ти не йдеш ні після першого, ні після другого розділу. Бо терміново треба знати, що далі. І ось за цим відчуттям маніакального «а що ж буде далі?» я дуже сумувала. Книга написана легко, читається швидко, але при цьому персонажі не картонні. Ти розумієш їх мотивацію, їх страхи, їх дурні рішення. І віриш, що в закритій школі з постійним тиском і конкуренцією все могло б закрутитися саме так.Тепер про мінуси, бо вони є. Книга трохи затягнута. Якщо чесно, мінус 100-200 сторінок і це була б ідеальна історія, яка читалась би взагалі в один присіст. Бо потенціал - шалений, просто місцями темп просідає.І ще момент з головною ідеєю. Те, що вбивство повторює твір головної героїні, звучить як дуже сильна родзинка. Я очікувала, що на цьому буде більше акценту: що вони намагатимуться «прорахувати» наступні кроки, шукати підказки в тексті, якось глибше це розкручувати. Насправді ж це більше інструмент для звуження кола підозрюваних. Це не погано, але можна було б зробити значно цікавіше.Але ж ви знаєте. Троп «закрита школа/університет» для мене майже безпрограшний. Конкуренція, багаті діти, стипендіатка, яка весь час на межі, мертві коридори вночі, таємні товариства, анонімні повідомлення… Як тут пройти повз?Тож якщо вам хочеться швидкого, емоційного, трохи драматичного янг едалту з вайбом серіалу, який ви дивитесь до третьої ночі - це воно.#відгук_на_книгу #трилер