“Останется при мне” Волес Стегнер💔

Давно мене так не бісили зачіпали герої книги! Цей роман просто вимагає обговорень і рефлексії🙍‍♀️

Перед нами історія двох молодих сімейних пар в невеликому американському місті. Події розгортаються у 30-х роках двадцятого століття. А наратор (яким в цій книзі виступає один із головних героїв — Ларі — розповідає про них в ретроспективі, в часи коли йому за 60).

Ларі і Салі щойно одружилися. Бідні, як церковні миші, проте з великою жагою до життя, вони приїздять до центральної Америки, куди Ларі (письменника-початківця, що подає надії) запрошують на тимчасову посаду викладача в університеті.

Тут на одній із вечірок в університеті вони знайомляться з Сідом і Чаріті. Сід — теж молодий професор, а Чаріті — його блискуча (інше слово тут важко підібрати) дружина, ентузіазм якої рухає весь сюжет.

Ці пари з абсолютно різних світів.

Ларі і Салі — це робкі новачки (особливо Салі — через те, що наратором книги є її чоловік, вона тут змальовується ледве не ніякою святою).

Сід і Чаріті натомість — з заможних родин, з купою зв’язків. Вони могли б взагалі ніколи не працювати, проте бажання закріпитися в ролі професорської дружини у Чаріті змушує крутитися цю планету. Сід взагалі мріє жити ближче до природи, писати вірші та вирощувати боби. Натомість це від самого початку їх стосунків не влаштовувало Чаріті. Здається, що їй просто важко зупинитись.

Чаріті і Сід мають четверо дітей (хоча Чаріті планувала семеро). Сід кілька років працював як професор (хоча Чаріті планувала для нього пожиттєвий пост професора).

Навіть коли ця пара йде в похід, то Чаріті краще знає як смажити м’ясо на вогнищі і пакувати речі.

Більш того, її всезнайство поширюється на їх друзів — Ларі і Салі. Попри різний фінансовий стан, ці пари стають близькими друзями, і з ініціативи Чаріті вони часто виручають їх фінансово. Звісно, з найкращих мотивів (або щоб мати зручних боржників для Чаріті🤨).

І що цікаво — Сіду поведінка Чаріті зовсім не подобається. І все їх спільне подружнє життя він дає їй про це знати (і то — лише коли це доходить до крайнощів).

Проте все життя вони разом. Сваряться, протестують, миряться, знову сваряться, народжують дітей, знову сваряться — і так по колу.

І ось тут дозвольте побути диванним психологом🙍‍♀️ Я люблю фразу:

Ми завжди отримуємо те, що хочемо. Ми не завжди усвідомлюємо, що ми хочемо.

Думаю, автор книги спеціально зробив всіх персонажів такими випуклими.

👩‍🦰

Чаріті — дратує своєю ініціативністю і впертістю.

🧑‍🦳

Сід — дратує свою покладистістю і невмінням протистояти публічно.

👨

Ларі — дратує своїм снобізмом як наратор.

👩

Салі — взагалі сіра миша, яка за всю книгу не проявила жодної ініціативи.

Проте весь цей час вони разом. Сід із Чаріті, а Ларі з Салі. Ба більше, ці дві пари разом є друзями на багато десятиліть. Тобто, вони живуть саме те життя, яке обирають жити. І відповідно — хочуть😐

Після прочитання книги лишився післясмак, що провокує міркування. Вибір за свої життєві рішення червоною ниткою йде через весь роман.
А сама розповідь — тиха, вріноважена. Ніби сповідь у психотерапевта.

Ця книга підійде тим, хто не чекає карколомного сюжету чи інтриги в кінці. Як виявилось, звичайна історія про життя двох пар в розрізі часу може бути не менш цікавою❤

#книжкові_рецензії