Про колег — або добре, або нічого. Цього правила завжди намагався дотримуватися. Але ситуація з головою Русько-Полянської об’єднаної територіальної громади змушує зробити виняток.Я думав, що після аукціону з продажу земельної ділянки, яка безпосередньо межує з Алеєю Героїв, до мого колеги нарешті дійде: не все, що за гроші – це добре. Але мій колега пішов далі.Я все розумію: громада потребує коштів, є економіка, село, бюджет… Сам народився в селі, виріс там, знаю, як воно живе і як працює. Але продавати землю, яка межує з цвинтарем, — це вже, напевно, вершина цинізму.Ті копійки, які Русько-Полянська громада отримає до бюджету від цієї угоди, не зрівняються з прокляттями людей, з болем родин, з моральним тягарем, який лягає на всіх нас. Знищувати пам’ять, продавати ділянку біля Алеї Героїв і поряд із могилами — ось справжнє обличчя тимчасового чиновника.Скажу прямо: у нас різні стосунки з різними громадами. Ми знайшли спільну мову зі Слобідською територіальною громадою, ведемо конструктивний діалог з Будищанською. На жаль, з керівником Руськополянської ОТГ не вдається знайти спільної мови.Якщо не діє закон і здоровий глузд — тоді вмикаються інші механізми. Але продавати землю біля цвинтаря — це вершина цинізму тимчасового сільського "царька".Шаную пам’ять наших Героїв і всіх, хто спочиває на тому кладовищі. Гроші минають, а совість і повага залишаються назавжди.