В темі злості мене ще дуже цікавить наступна трійця. Це злість, зло і насилля, і як одне переходить в інше або, яким чином ми можемо повертатися із насилля, котре з'явилося по відношенню до нас або до світу, і зла, котре ми можемо нести як собі, так і іншим, в злість як емоцію, котра дає нам можливість рухатися через перепони. Це, можна сказати, і є визначення. Для мене злість – це збудження, котре ми отримаємо, коли стикаємося з перепоною. З перепоною в собі або в зовнішньому світі. Ну і звісно, слава Богу, він, природа і щось там ще дали нам можливість долати перепони. Тобто піднімати рівень енергії, напруги і дієвої сили для того, щоб проходити далі і мати можливість отримати те, що ми бажаємо, хочемо або потребуємо. Тому для мене визначення злості – це місце, де ми можемо пройти далі, коли стикаємося з перепоною.. І дуже важлива частина у всьому цьому, що перепони є і в нас самих на фізичному рівні. Діафрагма – це перепона, це центральна перепона між грудною клітиною і брюшною порожниною, але ж таких перепон в тілі багато. І оці перепони якось пов'язані з нашою позицією в світі, з нашою рухливістю, нашою спроможністю скористатися злістю. Тому, коли я дивлюсь прямо в тілесну сутність цього, я вдивляюся в діафрагми. Діафрагма (лат. diaphragma, від грец. διάφραγμα — «перегородка»). І є ще одне гарне визначення,що це те, що пропускає світло в фотоапарат, коли ми фотографуємо або знімаємо на камеру, тобто будь-яка камера це має. І тому це перепона, яка створена, як те, що ми називаємо в організмі сфінктери. Зжимається, розжимається. І це спрямовує увагу на період, коли ми починаємо відчувати саме злість і керуватися її в своєму житті. Це дитинство, коли ми починаємо свої сфінктери регулювати.Отже, злість - це про те, наскільки ми випускаємо в світ те, що відпрацювало всередині, або не випускаємо. Звісно, це стосується метафорично всіх наших внутрішніх процесів діяльності і того, як ми можемо їх випускати. І отут дуже встає велика ділема, на скільки ми можемо, відчуваючи збудження, пов'язане зі злостю, керувати їм так, щоб це не дійшло до насилля. Отже, до стримання себе або стримання інших. І оце, я би сказав, така загальна рамка, бо це питання, котре я і буду ставити на нашому інтенсиві.Ну і щоб відповідати на це, або зараз можна було просто подивитися, є один дуже важливий орієнтир. І він пов'язаний з іншою тріцею: бажання, дія і влада. Тобто, яким чином ми можемо відчувати свою злість стосовно бажань, котрі фрустровані, тобто ми не можемо пройти через щось, щоб дотягнутися. Яку дію ми можемо зробити для того, щоб пройти, і як ця дія по визначенню може бути саме нашою дією, як відповідь на реальність.І яким чином ми можемо проявити владу в собі і ззовні, яка цю дію не перетворює на насилля. І як ми би змогли дійсно відчути, а що таке можливість бути зі своєю дією серед інших, маючи свої бажання. Тобто це така ділемка, не дуже проста, котра дійсно може переводити нас або до війни, коли моє бажання і твоє бажання різні, і картинка світу відносно того, як їх задовольняти, різна. Ну і ми починаємо в цьому місці не те, що конфронтувати, ми починаємо пригнічувати один одного або використовувати, як це кажуть, владу одного. І от як знайти владу двох, як спромогтися під час конфлікту займатися і саморегуляцією, і регуляцією контакту, спираючись на психофізику, на дослідження того, як працює організм під час з'явлення, злості в нашому тілі і в нашій свідомості, і як ми обробляємо це, оцим ми спробуємо позайматись або погратись під час інтенсиву "Великий тренінг про Злість".Реєстраціяhttps://forms.gle/KAChSthSQjus2HPq6або в особисті організатору Катерині @platantree
Про що я думаю, коли думаю про злість? Ну, в першу чергу, мабуть, про річ, котра дає нам енергію. І, спираючись трошки на нейробіологію, або на нейробіологічний міф, можу собі уявити і сказати, що у нас три рушії, котрі створюють дію. Тобто те, що спонукає нас почати діяти достатньо активно. Для мене це: страх, злість і радість. Точніше — адреналін, норадреналін і дофамін. Коли я кажу про страх, то, звісно, кажу про адреналін, про злість — скоріше про норадреналін — і про радість, чи, скоріше, момент передчуття радості в момент задоволення — це все ж таки про дофамін і те, як він теж нас спрямовує. Ну і серед цієї трійки коней є, мабуть, середній, і він для мене і є злістю. Коли я думаю, як працювати зі злістю або як розширювати цей інструмент, мені дуже цікаво досліджувати тілесність. Це моя спеціалізація в психології і психотерапії. І я дивлюсь на злість як на те, що проявляється через тіло і виражає якусь нашу діяльність. Мені цікаво вдивлятися і дивитися дуже ретельно на кінестетіку, тобто як розташовані частини тіла, як вони рухаються, дивитися на психофізику, на те, як ця рухливість в тілі пов'язана з нашим емоційним, ментальним або духовним процесом. І мені цікаво, як цю взаємодію можна дійсно налагоджувати або керувати, в гарному сенсі цього слова. Тобто, як не зупиняти річку життя, пов'язану з емоцією, а як все ж таки можна було б плисти по ній та керуватись.(завтра буде продовження)——Ще є кілька місць на інтенсив "Великий тренінг про Злість" 10-11-12 липня. Київ.Реєстраціяhttps://forms.gle/KAChSthSQjus2HPq6або в особисті організатору Катерині @platantree
Продовжуємо тему психофізики емоцій і саморегуляції через узгодження тіла, психіки та свідомості.Цього разу — про злість і феномени, що супроводжують цю емоцію. Тут також про силу, бажання й дію. І головне — про ваш стиль реалізовувати ці дива в житті.Торкнемося, вже за традицією: - Історії злості - як природа, людство і ми навчилися злитись.- Анатомії злості - як мʼязи і рухи втілюють і проявляють її.- Енергії злості - керування та регуляція злості.- Мистецтва злості - як вона допомогає нам проявлятись.Отже, Великий тренінг про Злість.Коли:8,9,10 травня, три повні дні з 11:00 до 19:30.(в різні дні графік буде трохи мінятись)Де: Signal Event Hall (вулиця Жилянська, 97б, м.Вокзальна або м.Університет)Вартість триденного тренінгу:Рання ціна (до 15.04) - 6900 грн.З 16.04 - 7450 грн.З 1.05 - 7700 грн.Ведучий:Гавриленко Вадим - сертифікований тілесно-орієнтований психотерапевт (Бодинамічний аналіз), викладач Iнституту бодинаміки (Данія), спеціаліст в галузі роботи з наслідками психологічної травми, спеціаліст із фізичної реабілітації, йогатерапевт, арт-терапет.Реєстрація:https://forms.gle/jnNPRW8mLwmChD1M8або в особисті організатору Катерині @platantree
Продовження попереднього тексту.Частина 2.З'являючись перед очима супервізора (тобто дуже важливої фігури для мого зростання, тому що вона мене навчає і континує), як я повинен себе поводити для того, щоб бути прийнятим, визнаним, любимим, і так далі. І це момент, коли я дитектую, коли я відчуваю, чи я співпадаю, або маю право на лояльність своїх батьків, або не маю цього права на лояльність в даний момент. І це дуже дискомфортний момент.Це момент, де я або відчуваю наближення, тобто момент цього торкання іншого і близькості, або я відчуваю віддалення. І тут дуже велика проблема, тому що дитина, при цьому віддаленні (а я кажу про дитину від 0,5 року до 2), відчуває велику кількість болі.Або велику кількість того, що ми називаємо, з посилу Аяка Панксипа — сепараціонною тривогою, яка може переходити в сепараціонну депресію.Тобто , коли від мене віддаляються, і я це можу розпізнати, дивлячись в очі або на поведінку своїх батьків, і відчуваю чи полегшення, чи великий біль. І цей момент соціального балансу дуже корелює з тим, що ми називаємо соромом. Тобто чи можу я продовжувати використовувати свою поведінку таку, як вона є, тобто те, що з мене виходить в прямому сенсі, або не можу. І все це заради зв'язку. І таким чином для мене відповідь на питання, чому ми боїмося, вона відпадає, тому що ми боїмося болі. Ми боїмося відчуття, яке з'являється як дуже неприємне хвилювання або внутрішнє притиснення, депресування, пригнічення, якщо щось іде не так.І дивлячись з цього боку, шукаючи цю можливість зустрічатися зі своїм страхом сорому, я думаю про те, що є така его-функція, якщо казати про динамічний аналіз, яка так і називається соціальний баланс.Тобто ми дійсно можемо відчувати це розхитування або зміщення від свого центру. І це не про те, що я втрачаю внутрішню стійкість. Це про те, що я втрачаю можливість витримувати цей внутрішній сором'язливий процес. Тобто ми десь випадаємо з відчуття збалансованості між собою і нашими батьками, супервізорами і так далі.Хотілося б звернути вашу увагу прямо на це, прямо на це тілесне відчуття,того, що, мабуть, в вашому житті є люди, події або ситуації, де ви відчували оце гарне, достатньо збалансоване відчуття "я і інший", тобто достатньо збалансоване відчуття спроможності бути вразливим. Відчуття, де дійсно є більше місця для вразливості в мені, тому що є більше місця для вразливості поза мною.Мабуть, ви пригадуєте такі ситуації або людей, або групи людей. Спробуйте звернутися до цього.Перед чиїми очима ви можете відчувати цей об'єм можливості бути вразливим?Тобто той момент, де можливий соціальний баланс, точніше баланс гідності і нашої віри в те, що я вартий уваги, — і реальності, в якій це відбувається.І це той орієнтир для соціального балансу, котрий, я надіюся, ви можете відчути тілесно.Коли я про це думаю, я зараз думаю про очі одній зі своїх бабусь, в яких було достатньо глибини і достатньо об'єму, щоб можна було видихати, відпочити, випускати і розслаблятися. Це було не завжди, але іноді я це відчував. Сподіваюсь, у вас з'являється це знання про себе, це відчуття. І сподіваюсь, що саме це може бути використано, коли ви боїтеся сорому, коли боїтеся своєї вразливості.
Розшифровка етеру. Версія для тих хто любить читати.частина 1.Коли я зараз занурився до себе і подумав, чому я боюся, то в мене виникла дуже проста ідея. Якщо я зникаю з екрану, і ви мене мало бачите, то я менше боюсь. А коли я тут, то я більше боюсь. І я боюсь саме своїх відчуттів. Не вас, а скоріше якоїсь ідеї про те, як ви можете реагувати. Але я дійсно боюся виникнення в собі якогось хвилювання, природнього хвилювання, яке з'являється, коли я з'являюся перед очима. І ми (homosapiens) дійсно дуже залежні від тих, хто на нас дивиться.Всі ми залежні від Великого Ока, Великого Супервізорського Ока. І це велике супервізорське око, звісно, ми знаємо, коли воно з'являється, бо у всіх у нас були батьки.І всі ми знаємо, що таке бути під їх поглядом, особливо коли цей погляд не дуже привітливий, не дуже добрий до нас. І це може бути дуже жахливо.Сором, як мені здається, це центральна річ в тому, що можна назвати контактом.Оскільки я спираюся на бодинамічний аналіз і на те, що базово для того, щоб контактувати і знайти таку яскраву, гарну модель для себе контакту, є дві речі. І ці дві речі по-різному названі в різних системах. У нас вони називаються гідність і зв'язок. І коли ми зростаємо, це стає набагато важливішим. Чому? Тому що еволюція дала можливість бути вразливим. Еволюція наділила нас цією великою чутливістю до того, щоб бути у зв'язку. І еволюція спонукає нас постійно відкриватися, до тих, хто біля нас. Це якась така важлива частина мого розуміння про те, яким чином формується наш мозок.Чим більше ми чутливі і відкриті враженням — тим більше ми можемо сприйняти і навчитися.Це великий ресурс для еволюції і повне розчарування для нас.Чому розчаруванням?Тому що ця спроможність к відкритості і враженості, вона передбачає якісь особливі дії наших опікунів і батьків. Тобто, в гарному випадку, це дійсно турботливі дії відносно нашої відкритості.І складається така дуже цікава річ, що дійсно у нас є потреба і, я би сказав, навіть віра в те, що нас зустрінуть.І є реальність. Це реальність зв'язків. Тобто, ЯК реальні наші батьки реагували на це наше прагнення бути зустрітими, прагнення бути в любові.В якому сенсі, коли співпадають ці дві речі, тобто є еволюційне тяжіння і зв'язок, і є наша гідність, то це створює, на мою думку, уявлення про Бога. Тобто про того, хто дивиться на нас крізь нашу поведінку, крізь все, що виходить з мене, і не перестає мене любити. Це чудова істота, яка дійсно не випадково нами використовується (я маю на увазі Бога). Тобто для якогось аналогу, для якогось відчуття, що це все може бути. І одночасно, як написано в Біблії, що Бог задумав людину по образу і подібності, а створив тільки по образу. Тобто, недоробив трошечки цю іншу частину, подібність. І це природне сире явище, яке ми називаємо homo sapiens, воно весь час шукає ось цього співпадіння між тим, що дійсно є якась надія на те, як мене зустрінуть, і тою реальністю, як мене зустріли. І оце все регулюється якраз соромом.
Майстерня творчої життєстійкості🌈 "Крокуючий Дім vol 2" 🌈Ведучі: Вадим Гавриленко та Андрій Утенков💥 Опис:Коли рівень невизначеності зростає, підвищується тривожність. Що, якщо те, що ми вважали до повномасштабної війни своїм (домом), зараз стало невизначеним і невідомим? 🐈⬛Що, якщо ця невідомість заважає нам бути у спокої, натхенні і рухатися своїм шляхом? Ми втомлюємось від цього неспокою і тривоги. 🐈⬛Дезорієнтація, апатія, безвихіддя — пересічні супутники багатьох з нас за ці роки. Відповіддю на це є майстерня творчої життєстійкості і присвоєння втраченого свого: 🌈 «Крокуючий Дім vol 2». 🌈💘 Це друга серія нового експериментального онлайн-проєкту від тренера тілесної усвідомленості та психотерапевта Вадима Гавриленка і перформера та тренера з плейбек-театру Андрія Утенкова.💘 Наша головна мета — повернути людям рухливість, грайливість та можливість змінювати свою реальність через творчу адаптацію та реалізацію.❤️ Особливістю цього курсу є: створення підтримуючої креативної спільноти, де кожен зможе реалізувати свою мрію чи ідею. Наша амбіція - створити умови для того щоб спільнота після завершення проєкту самостійно продовжувала шлях і була б опорним місцем для її членів.💥 Ми будемо:➡️ Працювати зі своїм тілом та простором всередині і ззовні.➡️ Вчитися використовувати тривогу як союзника.➡️ Спиратися на невизначеність і вміти взаємодіяти з нею.➡️ Робити тілесні практики та маленькі творчі завдання.➡️ Дивитися на себе як на дім, досліджувати поверхи та облаштовувати зовнішній і внутрішній сад.💥 Це для тебе, якщо ти: 💫 Працюєш з людьми.💫 Займаєшся творчістю.💫 Маєш свій бізнес чи проєкт.💫 Хочеш додати творчої життєвості в свою роботу.💫 Хочеш зробити новий крок.💫 Відчуваєш потенціал, який шукає форму для втілення.🌑 Формат:10 робочих зустрічей по 2 години і 4 зустрічі супервізійні🌟 Старт: 11 листопада о 19:00 💻 Зустрічі будуть проходити по вівторках. Завдяки Forum ZFD для учасників проекту участь безкоштовна.🌟 ВАЖЛИВО! 🌟 Оскільки проект безкоштовний, нам важливо, щоб ваша участь була повноцінною. Ми маємо на увазі:⭐️ максимальна присутність на всіх заняттях протягом 14 тижнів⭐️ мати можливість виходити в ZOOM з ноутбука чи стаціонарного комп'ютера⭐️ приватне та затишне місце для руху та спілкування (в ідеалі бути вдома в окремій кімнаті)⭐️ бути на зустрічах не в дорозізручний одяг 🪙 Група 12-15 людей 🪙Щоб потрапити на проєкт, потрібно написати невеличке есе у цій формі реєстрації:https://forms.gle/J2c7FMNxW8ywMZ8F6Реестрація відкрита до 1 листопада 💘🧪 Чекаємо ваші заявки в світ Крокуючого Дому 🧪
Київ, гарна можливість для тих, хто хоче навчатись вести групи в тілесному фокусі.Дослідницька лабораторія: тілесноорієнтована фасилітація групиГрупа – складна жива екосистема, сповнена енергією. Такий погляд на групу дає мені натхнення та сили для творчості. Я поділюся своїм досвідом та усвідомленнями у роботі з групами в тілесноорієнтованому ключі. Запрошую в дослідницьку лабораторію, де ми з учасниками свідчитимемо, зустрічатимемо і створюватимемо груповий тілесний процес!Моя експертність у тому, щоб підтримувати екологічний баланс між тілом психікою і свідомістю та використовувати це узгодження для спрямування динаміки групи у творче русло. Тому з одного боку, ми звертатимемо увагу на структуру его кожного учасника. З іншого боку, на те, як ці індивідуальні особливості впливають на динаміку групи.Іншими словами – як індивідуальне та групове зустрічаються і створюють енергію, і головне – як цю енергію зустріти та використати для творчості та інновацій.Структура роботи містить чотири блоки, які відповідають динамічним етапам роботи з групою: 1. Структура – безпека, контейнер та робота з тривогою 2. Процес – зв’язаність, підтримка та довіра 3. Атмосфера – комунікація, сприйнятливість, інклюзивність 4. Ритуали – конфлікти, складності, трансформаціяКожен етап – це вивчення принципів, психо-моторні вправи, рефлексії та групові процеси.На завершення спробуємо зібрати формулу тілесно-орієнтованої фасилітації групи та закладемо основи для подальшого зростання в ідентичності ведучого живої групи.⸻📅 27–28 вересня 📍 Київ, офлайн🕚 з 11:00 до 19:00💶 Вартість: 90 євро📲 Деталі та реєстрація: +380977669513 Руслана
📕 На днях до мене прийшло запитання: чи взагалі ефективна тілесна психотерапія онлайн?
І тут я хочу відповісти докладно, бо це зараз актуальне питання.По-перше, психотерапія як практика роботи з усвідомленістю та свідомістю — вербальна чи будь-яка інша — спирається на контакт, а не на форму роботи. Якщо контакт із терапевтом є, то форма роботи — досить відносне явище.По-друге, я як терапевт можу сказати про свою тілесну психотерапію: я працюю з рухом, усвідомленням руху та з практиками, у яких тіло стає інструментом пізнання себе. У якій саме формі, де і як я запропоную використовувати тіло в цьому процесі — для мене не має значення. Тому моя робота тілесно-орієнтована, але це не означає, що це хіропрактика чи мануальна терапія. Я дуже рідко працюю з тілом безпосередньо, навіть коли працюю з клієнтом офлайн. Я люблю пропонувати їм рухатися, пропонувати динаміки, пропонувати форми роботи, руху, усвідомлення своїх відчуттів тощо. У цьому сенсі моя тілесно-орієнтована психотерапія, у тому вигляді, як я її розумію та пропоную, цілком може реалізовуватися онлайн.Так, я не заперечую загальних труднощів, пов’язаних з онлайном, на відміну від офлайну. Енергія контакту працює трохи по-іншому, і це потрібно враховувати. Насправді, якщо ми працюємо з клієнтом, то це передбачає місце для руху, можливість пересунути камеру, іноді піти на компроміс і обов’язково робити домашні завдання. Тобто настільки, наскільки це можливо, — настільки краще й працює. Плюс періодичні зустрічі офлайн — це важливий компонент.📌Але якщо говорити про тілесну психотерапію у формі навчальних або тренінгово-терапевтичних програм, то онлайн навіть продуктивніший. Це можу сказати з досвіду роботи з програмою «Еко. Емо. Его», коли була група онлайн і група офлайн, вони йшли паралельно. Програми були схожими, я трохи адаптував їх під онлайн, і можу прямо сказати — онлайн-група працювала глибше. Вони були більш сфокусовані на собі, глибше заходили в саморефлексію й тілесну роботу з собою. Якраз завдяки тому, що всі перебували у своїх просторах, де було більше безпеки і можливості приділити увагу собі, з меншою тривогою, що їх бачать інші люди.До того ж робота будувалася на тому, що ми звертали увагу на емоції й зустрічалися з ними. І коли я проводив процеси — такі розгорнуті, глибокі, динамічні форми — коли люди повторювали за мною, вони дійсно, залишаючись у своїй окремості, заходили на ту територію, куди група зазвичай не заходить. Бо у групі ресурсом є сам контакт, атмосфера, дотик і все інше. І там більше уваги ззовні. А в онлайні — більше уваги всередині, і це дозволяло учасникам заходити глибше.🪴Продовжуючи тему відповідей на запитання, я хочу зробити декілька ефірів, і хочу почути від вас запитання, на які я б відповів. Тому ми створили форму:https://forms.gle/E4wJBPKaer61gRYD9Напишіть, про що вам би цікаво було почути від мене.А, також, продовжується реєстрація та набір онлайн-курсу "Доросле дитинство", що стартує 1 жовтня, а до 10 вересня діє низька ціна:https://forms.gle/tmbFAsjm38N9ymwb6
✔️Це буде playfulness —Курс тілесних терапевтичних ігор «Доросле дитинство»Кажуть, що ніколи не пізно мати щасливе дитинство! А ще кажуть, що найдоросліша навичка людини - гра!Ці два ствердження допомагають мені усвідомити як можна отримати своє щасливе дитинство у дорослі роки. І, одночасно, народжують питання - як грати у найскладнішу гру людства - контакт?Іншими словами - як залишатися собою у стосунках, взаєминах і відносинах?Щоб відповісти, потрібно буде…погратися! І це ігри, котрі будуть поєднувати минуле, майбутнє і сьогодення. Це - ігри характера.Ми зануримося у безвідповідальне, безтурботне і невимушене випробування - у гру заради гри!Звісно буде запланована послідовність зустрічей на основі досліджень про психо-моторний розвиток дитини і становлення особистості і ще багато нудних дорослих налаштувань, але це все не варто вашої уваги.Просто приходьте погратися у життя і те, як воно дало нам купу можливостей ставати собою, навіть якщо це було неможливо! І є результат - наш характер. Ось в нього і будемо гратися.Це буде 9 зустрічей! Перша і остання - вхід і вихід, інші сім - це СІМ Я, котрі ми будемо втілювати через ігрові динаміки притаманні різним вікам і кризам становлення діто-людиною, тобто собою.📌Отже на курсі вас чекають такі ігро-тренінги:1. Вхід. Дитинство.2. Я Є3. Я не один/одна4. Я вільний/вільна5. Я сильний/сильна6. Я коханий/кохана7. Я Розумний/розумна8. Я Є Ми9. Вихід.Дорослість.📕Розклад курсу :Старт: 1 жовтня з 18 до 21і далі в той самий час по середам кожні 2 тижні!📱Формат: онлайн🙂Вартість курсу (9 тренінгів): 10800 грн - при оплаті повністю за курс12600 грн - до 10 вересня (можлива оплата частинами)14000 грн - з 11 вересня (можлива оплата частинами)📌Важливо! Група стартує від 8 людей та є закритою після старту.🪴Ведучий:Вадим Гавриленко - сертифікований тілесно-орієнтований психотерапевт (Бодинамічний аналіз).✔️Реєстрація: https://forms.gle/tmbFAsjm38N9ymwb6
Що ж, друзі, трохи про насолоду і емоційний простір. Для мене це сама смачна частина цього тренінгу, тому що тут ми узагальнимо все, що готували до цього моменту. По суті, це і були інгредієнти, тобто емоції і емоційні стани, котрі ми розглядали, для тої страви, котру ми будемо варити сьогодні. Чому це виглядає саме так? Тому що для мене страх, тривога, сум та злість - це аспекти того, що я називаю індивідуальним простіром. Тобто, якщо ми беремо просторовий фокус спостерігання за своїм тілом і тим, як воно втілює наш емоційний процес, то це все про те, як ми в експресії, в русі, займаємо частину простору біля себе. І наскільки ми скуті або наскільки розковані в цьому просторі, тобто наскільки ми знаємо про свої можливості експресивні і виразні, і можемо їх задіяти. І саме для цього нам дійсно важливо гарно розуміти, що таке насолода і разом з ним задоволення. Тобто, яким чином ми отримаємо доступ через свої звужені або складні стани до розширеного простору усвідомлення або розширеного простору більш-менш нейтрального сприйняття того, що з нами відбувається. Це про погляд батьків з нашого минулого, котрий, може, не став для нас підтримкою з милосердям і можливістю отримати цю домінуючу і турботливу фігуру, яка дає нам можливість стикатися зі своїми станами в розширеному форматі.Якраз на цій темі ми спробуємо повідчувати, а як же ж можна зустріти себе в будь-якому стані, і яким чином можна отримати, навіть, задоволення від того, що зі мною щось відбувається. І це не про те, що ми можемо знецінити біль, котрий ми відчуваємо від болі страху або тривоги, або злості, але ми можемо відчути ту потребу і можливість, і намір задовільнити її. Тобто дивитись не в свій біль, а підтримувати і давати місце своєму "голоду". І як я можу не втрачати контакт з потребою, і використати свої стани для зустрічі і можливості, щоб задовільнити сврї потреби, дотягнувшись до насолоди і задоволення. Буду радий вас бачити на останньому занятті. І так, простір відкрит для нових учасників, які мають потребу доторкнутись до цієї такої важливої інтеграціонної теми.Для тих, хто хоче приєднатись, пишіть Катерині @platantreeКиїв, сьогодні 06.08 о 18:30Онлайн 13.08 о 18:00Київ 18.08 о 18:00Це буде смачно! До зустрічі!
TGLIST.COM.UA
