Валерій Калниш | Чорна лампа 🇺🇦 | Моя полиця книг «Лабораторії» (вже друга) поповнилася новинками. У вид...

Моя полиця книг «Лабораторії» (вже друга) поповнилася новинками. У видавництві вийшов капітальний труд одного з найвідоміших британських військових істориків Ентоні Бівора - «Берлін: Падіння - 1945 рік». Ця книга про останні місяці Другої світової війни в Європі та штурм Берліна радянськими військами у 1945 році. На основі архівних документів, щоденників, спогадів він описує не лише військову операцію, а й життя цивільного населення, паніку в місті, злочини, масові зґвалтування, самогубства та атмосферу повного краху Третього рейху. Тут падіння Берліна не тріумфальна фінальна битву, а гуманітарна катастрофа, трагедію для місцевих і кінець нацистської Німеччини. «Мислення третього тисячоліття. Як відшукати глузд у світі безглуздя». Претензійна і, сподіваюся, виправдана назва. З анотації: «Фізик, філософ і психолог, об’єднали свої знання в інструменти, що допоможуть відрізняти факти від вигадок, уникати ментальних пасток і працювати над вирішенням глобальних викликів». Відрізняти, здається, вже навчився; уникати – ні; а от з глобальними викликами все норм – українці, як ніхто в світі, в цьому профі. Тож подивимося, наскільки теорія (один з авторів - Сол Перлмуттер — лауреат Нобелівської премії 2011 року з фізики за відкриття прискореного розширення Всесвіту) відповідають практиці.Третя книга – «Поступовість. Аргументація на користь поступових змін у радикальну епоху». Не думаю що буду з нею сперечатися, оскільки, як відомо, з роками революційність мислення поступається консерватизму і, в принципі, я вже там. Але, припускаю, не з усім я буду погоджуватися. Бо теза про те, що книга «ставить на перше місце чесність, смиренність і повагу в прагненні подолати політичну поляризацію і зменшити конфлікт, породжений соціальними мережами» віддає якимось раннім наївним християнством, про щоку і все таке. Подивимося. В будь-якому випадку, книжки створенні не тільки для того аби підтверджувати власний світогляд, але й випробовувати його. «Лабораторія» дає нам цю можливість, публікуючи різні праці. Щиро дякую їм за це, хоча деякі книги з «лівого флангу» я все ж читати не буду.