📖 Вулкан кинувся вперед, тягнучи за собою молот. Він мав намір зірвати з Горгона плащ і викрити сховану під ним брехню.Там був лише скелет — конструкція з механізмів та полірованої сталі, зібраного брухту, штучних кінцівок і ребер, увінчана безоким черепом. Це створіння мало статуру Ферруса, проте більше нічого спільного між ними не було. За винятком срібної руки.Вона-то була справжньою — мертві рештки, підібрані на полі бою. Пришита заново, підвішена на дротах, скріплена затискачами та болтами, вона безвольно звисала збоку цього голема, а її пальці конвульсивно сіпалися з нервовим пожвавленням.Ауг та інші залізні батьки спробували втрутитися, проте Вулкана було вже не зупинити. Він заревів; його біль був таким же пекучим, як і тієї миті, коли він уперше дізнався про смерть свого брата.Він змахнув молотом і єдиним ударом повалив моторошну подобу. А відтак простягнув руку й схопив Ауга за горло.— Це образа, — прогарчав Вулкан голосом, важким від емоцій. — Опудало мого брата, вашого батька. Невже Залізний Десятий опустився так низько?Рука сіпнулася, проте хаотично, без жодної системи. Вона потворно відвисала серед купи розтрощених останків.— Твоє щастя, Залізний Батьку, що я маю здатність прощати, — звернувся Вулкан до Ауга. Він відпустив його і, кинувши на інших лютий погляд, що застерігав їх не ставати йому на шляху, рушив до срібної руки Ферруса Мануса.— Мій брат вважав себе невразливим, — промовив Вулкан. — На жаль, цей тягар належить мені. Але, можливо, якась його частка дійсно такою була. Я не дозволю, щоб її й далі паплюжили або ж використовували з божевільним наміром.Він обрушив Урдракул на срібну руку, і невразливе стало вразливим. Вона розлетілася на друзки, мов скло під нищівним ударом, і розсипалася по всій арені.(с) Стара Земля. Нік Кайм#лор #Warhammer @bibliaris_ukromaris