Mensile del Territorio di LericiІсторія вина під назвою Lerici, але родом із берегів Чорного моряНа підтвердження зв’язку з Генуєю, кілька місяців тому українські друзі, повертаючись із однієї зі своїх рідкісних і небезпечних поїздок додому через російську агресію, привезли мені пляшку чудового білого вина Timorasso, виробленого виноробнею Beykush біля гирла річки Дніпро на українських берегах Чорного моря.На етикетці стояла назва — «LERICI», що викликало в мене величезне, навіть неймовірне здивування.Спочатку я подумав, що це просто вигадана назва. Але, переклавши зворотний бік етикетки, зрозумів, що за цим стоїть щось набагато глибше.Вино LERICI з берегів Чорного моряНа етикетці було написано:«Вино LERICI належить до історичної серії вин Beykush. Воно отримало свою назву на честь давньої фортеці Лерічі, заснованої генуезькими колоністами у XIV столітті на території сучасного міста Очаків, неподалік від нашої виноробні».Я уточнив цю інформацію спочатку в українців, а потім у професора Антоніо Муссара, одного з провідних дослідників середньовічної історії Генуї та Лерічі.Він підтвердив: справді, між Генуєю та українським узбережжям Чорного моря існували глибокі історичні зв’язки.Також історикиня Урсула Чіччареллі зазначила:«Давня фортеця Лерічі (Lerici або Illice) на місці нинішнього Очакова була заснована генуезцями у XIII столітті, ставши важливим торговим пунктом між Кримом і Дніпром».Таким чином, вино LERICI стало своєрідним відродженням пам’яті про генуезьку фортецю Лерічі на Чорному морі, яка нагадує про морську славу Лігурії.Генуезька фортеця Лерічі на Чорному моріФортеця з’явилася приблизно у XIII столітті, коли генуезці розширювали свої торгові шляхи до Причорномор’я.Джерела свідчать, що вже у 1361 році генуезець Еліано Дентуччо вирушив із Кілії (тепер Україна) купувати сіль, а в 1374 році в Лерічі (або Ілліче) перебували генуезькі консули.Згодом фортеця переходила з рук у руки, але зберігала назву Lerici / Illice.У 1450-х роках вона потрапила під управління Банку Сан-Джорджо (державного банку Генуї).У 1441 році фортецю передали генуезцю Джуліано Гісольфі, але влада Генуї звинуватила його у самовільній перебудові укріплень і втрутилася.У 1454–1455 роках фортецею керувала родина Сенарега, яка вела справи з татарами, викуповуючи християнських полонених.Ці події призвели до заборони на будівництво нових генуезьких поселень на Чорному морі без спеціального дозволу Республіки Генуя.Доля фортеці та символіка винаФортеця Лерічі існувала до турецького завоювання (1475–1484), після чого поступово зникла з карт.Лише нещодавні археологічні та нумізматичні знахідки в районі Очакова дозволили точно визначити її місце — біля гирла Дніпра (на сучасній території України).Підсумок«Я відчуваю гордість за те, що завдяки цій пляшці вина вдалося відродити практично забуту частину нашої історії — зв’язок між Генуєю, Лерічі та Чорним морем, — пише автор статті Бернардо Ратті. —Це велика історія генуезької торгівлі та мореплавства, яка проходить крізь століття, поєднуючи Лігурію й Україну.Причина для гордості — і для генуезців, і для мешканців Лерічі».