Channel неПіарник | Комунікаційні фішки - @bereshchak - №328
Прогноз Gartner для CCO: нові правила публічного поляНаталя Ємченко принесла в український простір свіжий звіт Gartner для директорів з комунікацій на 2026 і далі.Я почитала, порефлексувала і зрозуміла, що це важливо швидко принести сюди. Не переказую звіт, можете почитати самі. Забираю з нього те, що реально змінює логіку стратегічних комунікацій.1. Earned media остаточно стає критичною інфраструктурою, а не опцієюGartner дає дуже показовий факт: коли запит до AI передбачає актуальну позицію компанії(типу: «яка остання позиція бренду щодо ESG / війни / скорочень»),49% джерел, які використовуються у відповідях, - це новинні матеріали.Хтось вже про це тут казав, правда?) 😆Для порівняння: понад 95% усіх процитованих джерел - неплатні згадки27% - це earned mediaА пресрелізи мають найменшу частку цитувань. Мій висновок тут жорсткий і простий: позиція існує лише тоді, коли:1. Її підхоплюють незалежні джерела2. Вона регулярно з’являється в медіа3. Її можна відтворити без участі компаніїEarned media тут як механізм фіксації сенсу в публічному полі.2. Внутрішні комунікації змінюють форму через перевантаженняЩе одна цифра, яка пояснює багато. За прогнозом Gartner, до 2028 року 75% співробітників покладатимуться на чатботів як основне джерело внутрішніх комунікацій.Чому це стається:🫡 75% працівників уже використовують AI на роботі,🤓 55% роблять це регулярно,💕 85% менеджерів вважають, що AI може суттєво покращити роботу команд.А тепер ключове: співробітники з високим рівнем інформаційного перевантаження на 52% рідше планують залишатись у компанії і на 30% рідше відчувають стратегічну узгодженість.
Мене особисто лякає і перше, і друге, враховуючи, як важко і довго я закриваю останнім часом вакансії.3. Репутаційні ризики більше не читаються через “згадки”Gartner прогнозує, що до 2029 року 45% CCO інвестуватимуть у так звану narrative - системи, які дозволяють бачити не просто кількість згадок, а як формується і поширюється наратив.Не хочу умнічать (але буду 😆): давно так працюю. Контент аналіз ➡️ наратив аналіз ➡️ матриця ризиків ➡️ карта акторів і каналів ➡️ сценарії реагування ➡️ меседж-архітектура ➡️ інформаційні дії ➡️ контроль зсуву наративу.Контекст тут важливий:дезінформація другий рік поспіль - це топ-1 глобальний ризик за оцінкою World Economic Forum, а класичні моніторинги фіксують наслідки, а не механіку.Тому питання вже не “що про нас написали”, а:1️⃣ у якій рамці це інтерпретується2️⃣ хто є джерелом, а хто підсилювачем3️⃣ чому саме цей сенс починає працюватиБез цієї логіки жодна ваша дія не є набоиженням віришення кризової ситуації.4. Персоналізація як відповідь на втрату увагиGartner прогнозує, що до 2029 року 75% комунікаційних команд використовуватимуть аналіз цифрових слідів для персоналізації внутрішніх комунікацій.Фактаж тут такий:• 94% працівників регулярно користуються цифровими каналами в роботі• 89% щотижня• навіть серед non-wired персоналу ці показники становлять 80%+Це означає, що універсальні меседжі і формати дедалі частіше просто не доходять.І це стосується не лише внутрішніх, а й публічних комунікацій.5. Комунікації без аналітики більше не виживуть Сьогодні комунікації витрачають у середньому 2,9% бюджету на вимірювання, тоді як маркетинг близько 8%. І в мене є питаннячки з цього приводу давно. При цьому:• 47% CCO визнають, що їм складно довести вплив своєї функції• 34% все ще сприймаються як cost-centerТому Gartner прогнозує подвоєння інвестицій у data & analytics - до 6% бюджету функції.Отак от.Якщо звести все це докупи,маємо ще одне підтвердження, що комунікації остаточно переходять:від повідомлень → до роботи з сенсами,від каналів → до публічного поля,від активностей → до позицій і наслідків.
559
26-02-23 17:06