мої спогади про нього - це той ще калейдоскоп яскравих але гострих дзеркал, можна порізатися але відвести погляд було б більш небезпечно. (корвалончіка б мені)в цих різнокольорових дзеркальцях я бачу ці скляні, карі оченята, ці чорні пасма кудряшек, що спадали на гострі бліді плечі, і в місячному сяйві це виглядало ледве не казково. плями світла гірлянди полиском пробігаються по теплій шкірі на якій сотні малюнків, що закарбовані на його тілі. я беру в руки різнокольорові фломастери, і він прохає мене розмалювати його татуювання. що ж, зізнаюсь ця розмальовка була більш жаданою, ніж з вінкс у дитинстві. я обводжу яскраво рудим сонечко під його ключицею, і посміхається він так само яскраво, так само засліплюючи, не даючи змогу, проаналізувати всю абсурдність його перебування у моїй кімнаті о другій ночі. ми творимо маячню по типу того, що я надягаю на його стегна свою міні спідницю (господи виріжте це з моєї памʼяті) на тих самих стегнах я сиджу і малюю йому смокі айс, відтак пісня «фак мі емо бой» набуває якогось своєрідного змісту. згодом він піднімає мене на руки і просто виносить з кімнати на балкон, бо захотів курити, залишаючись при цьому - в тій клятій спідниці. він залишається спати в моєму ліжку охороняючи мої йобнуті, пʼяні сни і його йобнуті, пʼяні галюцинації. ми безсумнівно коштували один одного.щось мурчить, крутиться і його мʼязи перекочуються під шкірою, місячне світло освітлює темну маківку, що завернулася в те простирадло як шаурма. я проводжу по його плечах холодними руками, і він випалює таке неочікуване : - а я масаж ахуєно роблю - ну показуй давай свої талантипоказав блять. його руки ковзають по моїх ребрах, але це була гра на випередження «хто засміється перший» тож я виграла з переможним реготом, бо хтось бляха вміє шепотіти якусь, тільки йому відому, збочену хуйню і шукати всі відповіді на твоєму тілі на всі можливі запитання. виноградська.