🌱Базиліковий Сорбет🌱 | Яка різниця між китайськими, японськими й корейськими паличками для їж...

Яка різниця між китайськими, японськими й корейськими паличками для їжі?(бездумний скролінг рілзів в інстаграмів іноді все ж приносить користь - як от це відео, що надихнуло мене поринути в глибини нюансів паличок для їжі)Прелюдія:За часів древніх богів, воєвод і царів в Китаї якийсь загублений в історії геній здогадався взяти два патика, щоб перевернути м’ясо, не попікши руки і винайшов палички для їжі. І досить довго вони були саме кухонним приладдям, а не столовими приборами, бо у ті часи основою харчування китайців було пшоно, а його важкувато їсти паличками. 🤔З часом люди мігрували подалі від пшоняної дієти, у підвенні регіони, де були сприятливі умови для вирощування рису. На рисі китайська цивілізація розрослася, народу стало більше, а їжі й палива для її готування - ні. Продукти почали різати на невеликі шматочки й швидко обсмажувати на вогні, часто перемішуючи. Так з’явилася техніка стір-фрай, і палички стали найзручнішим супроводом для неї. Їжа потрапляла на стіл вже нарізаною, тож потреби в столових ножах не було (та й металу для них не вистачало). Остаточно закенселив столові ножі Конфуцій, їхній найбільший у світі хейтер. Ножі - це варварське знаряддя, яке нагадує про різника і вбивство, сказав він, а за обідом треба думати про позитивне. І взагалі, це хву - додав він, подумавши. Так і повелося.А тепер до діла:Китай: китайські палички довші за своїх японських і корейських посестер і мають тупі скруглені кінці. Їжа в китайській кухні часто подавалася на стіл у великих загальних посудинах, тож такими паличками зручно було до неї дотягуватись. А тупими кінцями палички завдячують тому ж Конфуцію, якого бісили не лише ножі, а в принципі всі гострі столові прибори. 🙄Японія: японські палички значно коротші, з більш загостреними кінцями. Рис у Японії довгий час був рідкістю, і коли його готували, до нього часто підмішували інші види зернових. Це робило страву більш розсипчатою, менш клейкою, тож рис подавали у порційних посудинах, їли, тримаючи їх близько до рота, і короткі палички для цього були зручнішими. А через те, що японці їдять багато риби, вужчі кінці паличок дозволяють розправитися з дрібними кістками.Корея: корейські палички зроблені з металу, пласкі, й завжди йдуть у парі з ложкою. З м’ясом у Кореї було сутужно, тож корейці пішли шляхом, добре відомим тим з нас, хто ріс у 90-х - вони варили суп. Потім його ділили на порції й доповнювали простими гарнірами й закусками, що теж подавалися в невеличких посудинах. Ложкою висьорбували рідину й їли рис, а паличками підхоплювали шматочки м’яса й закуски. Сплющена форма паличок дозволяє класти їх на стіл, щоб вони не скочувалися, коли їдець перемикається на ложку.Чому металеві? Знать використовувала палички зі срібла в надії, що це допоможе визначити отруту в їжі. А простолюд із часом перетворив це на тренд, копіюючи великосвітські замашки паличками зі сталі. Дерев’яні палички зручніші для рису, але корейці їдять його ложкою, тож це не має значення.Отак от 🤓