Понад п’ятдесят ретритів для пасторів організували у Союзі ЄХБ за час повномасштабної війни. Маленький, проте якісний перепочинок для пастора – це важлива пауза перед тим, як продовжити справу. Пасторське піклування і служіння людям у стресі потребує духовного і фізичного відновлення, емоційної та психологічної розрядки. Окремою групою служителів є ті, котрі на початок повномасштабного вторгнення проживали і звершували служіння у південно-східних областях. Нині через напружену та динамічну безпекову ситуацію родини служителів освоюють служіння в інших регіонах України.Нещодавно Всеукраїнський союз церков ЄХБ разом із Західноукраїнським баптистським об’єднанням США та місією Євразія провели ретрит для пасторів і їхніх дружин із прифронтових областей (на фото). Захід відбувся на Буковині, на базі відпочинку «Сонячна долина». У час, відведений для роздумів і навчання, звучали цінні думки від промовців. Богдан Куліцький наголошував: Бог не задумував, щоб пастор ніс усе сам і був «залізним». Іноді пастор звикає бути сильним для всіх. Пастор втомлюється, бореться, потребує молитви і підтримки, потребує друга у служінні і наставника.
Йшлося про закритість/ізоляцію в служінні як небезпеку. Біблійна підзвітність – це не контроль і перевірка, а любов і турбота. Василь Фурта говорив на тему «Як вести свою команду»: Лідерство вимірюється не тим, скільки людей іде за тобою, а тим, скільки нових лідерів ти допоміг виростити. З чого почати практично? Цього тижня визнач одну людину, у яку ти будеш свідомо вкладати свій час, знання, досвід і молитву. Не роби служіння сам – навчи когось робити його разом з тобою, щоб через тебе примножувались не лише результати, а й люди!
Ігор ФедорОвич підкреслив кілька окремих думок про учнівство. Серед них: Любов – це не додаток до учнівства, а його головний доказ. Ісус обирав не ідеальних людей, а людей із потенціалом. Культура церкви формується не тільки правильним вченням, а й правильними методами.
🌳 Виїзні навчально-відновлювальні ретрити є для служителів подарунком тиші та духовної підтримки, а також можливістю побути на природі зі своєю половинкою.
🏷 В Україні діє 90 денних центрів, у яких команди служителів із євангельських церков щодня дбають про 2700 дітей.
Денні центри — це місце, де діти і підлітки після школи можуть отримати допомогу з домашніми завданнями, взяти участь у тематичних заняттях і формувати світогляд на біблійних цінностях. Для команд і служителів денних центрів цієї весни «Молодь для Христа» провела чотири регіональні конференції в Хмельницькій, Житомирській, Волинській та Київській областях.⏺300 учасників — лідерів і підлітків-помічників — зібралися разом для навчання, підтримки, спілкування та зміцнення спільного бачення служіння дітям, підліткам і сім’ям. «Доглядай своє серце» — такою була тема конференцій, на яких говорили про серце служителя, силу команди, важливість середовища та про те, що те, чим ми наповнюємо себе, формує наше життя.💞 Особливо цінними стали свідчення випускників денних центрів, які сьогодні вже самі служать іншим. Їхні історії ще раз нагадали: любов, увага й віра, вкладені в дітей, приносять плоди навіть через роки.На конференціях було багато щирих розмов, молитви, підтримки і творчості. Через арт-методи, навчання та спільність учасники змогли зазирнути у власне серце й знову побачити, що Бог не лише зцілює — Він творить нове.
Вибір служити Господу та Його Церкві – це крок у відповідальність та посвяту бути там, де ти потрібен.Львівська церква «Дім Євангелія» дякує Богові за новообраних братів, їхню готовність опікуватися церквою і бути вірними у покликанні. Це Микола Леліовський, якого рукопоклали на пасторське служіння, та Дмитро Крамарчук, якого рукопоклали на дияконське служіння. Від початку повномасштабного вторгнення церква активно служить в рідних напрямах для підтримки нашої країни. На початку великої війни вона стала хабом для сотень людей, що тікали від воєнних дій.
У церкві відбуваються щотижневі зустрічі для жінок ВПО. Брати-капелани на постійній основі відвідують поранених військових у шпиталях Львова та їздять на прифронтові території до військових.Також є жіноча платформа – зустрічі підтримки та опіки для дружин загиблих. А з понеділка по середу старші члени церкви збираються разом та плетуть маскувальні сітки.❤️ Молімося про нових служителів, щоб Бог давав їм мудрість у рішеннях, силу в служінні, вірність у щоденності і радість у тому, до чого Він веде.
На Волині 10 травня у місті Камінь-Каширський, у церкві «Христа Спасителя», відбулася сестринська зустріч «Жінка, яку бачить Бог».Вечір розпочався спільним прославленням і молитвою, які налаштували серця 50-ти учасниць на глибоке спілкування та роздуми.💌 Говорили про материнство й переглянули особливу постановку, яка з гумором і водночас дуже щиро розкривала щоденну реальність мами. У ній мама постала як людина, яка працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень, без вихідних і перерв.Вона — медик і педагог, кухар і психолог, прибиральниця та емоційна підтримка для всієї сім’ї. І часто її праця залишається непомітною та сприймається як щось само собою зрозуміле.Натомість «винагородою» для мами стають прості, але безцінні речі: дитячі обійми, слова «Я тебе люблю», малюнки та довіра тих, кого вона любить.
🏷Основною частиною зустрічі стали роздуми над біблійною історією Агар із Книги Буття.Агар була служницею — люди бачили її лише через роль і користь. Вона опинилася в пустелі: вагітна, самотня, без захисту та без ясного майбутнього. Але саме там, у пустелі, коли поруч майже нікого не було, вона особливо відкрила для себе Бога й сказала:«Ти Бог, Який бачить мене…»
📎Ця історія стала нагадуванням для усіх жінок та мам: Бог бачить не лише обов’язки, служіння чи втому — Він бачить кожну.Після цього учасниці мали час для обговорення біблійних прикладів інших жінок Нового Заповіту.🌸 На завершення усі учасниці отримали в подарунок кущик лаванди — як символ того, що кожна покликана бути Христовою запашністю у цьому світі, нести мир, тепло й любов туди, де її поставив Бог.
Вознесіння: Бог фіналізує історію, не диктатори Вже добу Україна здригається від ворожих російських ударів. У багатьох містах навколо нас — вирви і пожежі, понівечені долі й доми, недоспані ночі під виття «шахедів» та вибухи ракет. Ворог кидає в наш бік усе, що має, намагаючись посіяти розпач.Саме посеред цього мороку хочу згадати про Вознесіння. Ця подія — не про «відхід» Ісуса і не про Його «відпустку» від земних справ. Це момент Його установлення як Царя всесвіту та початок Його особливого служіння для нас.«Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню… але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас…» Євреям 9:24
У час, коли ворожа зброя може обірвати життя будь-кого в будь-яку мить, усвідомлення того, що ми маємо Заступника на небесах, стає життєво необхідним. Вознесений Ісус — це наш небесний Адвокат. Дух Святий веде нас дорогою освячення тут, на землі, Господь Ісус клопочеться за нас перед Отцем.На тлі цинічних заяв російських очільників а заодно і військових злочинців нам критично важливо нагадувати собі: не диктатори визначають розвиток і фінал людської історії. Реальна влада належить не тим, хто тисне на «червоні кнопки», а Тому, Кого Бог посадив праворуч Себе«...вище від будь-якого начальства, авторитету, сили, володарювання» Ефесян 1:20-21
Вознесіння — це також гарантія Його повернення. Це надія, яка докорінно змінює наше ставлення до страждань. Ми не просто «перечікуємо» війну — ми живемо певною надією на зустріч із Тим, Хто витре кожну сльозу. Тож поки ми тут, Вознесіння визначає нашу місію — ідучи до Отця, Господь залишив нам не страх, а доручення: бути Його свідками. Силою Духа Святого ми маємо нести звістку про Його любов і перемогу навіть там, де, здавалося б, панує лише смерть.«...ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі» Дії 1:8
Хворобливі амбіції тиранів розіб’ються об Його престол. Ми ж тримаймося Заступника. Він царює. Він повернеться. Він із нами.Зі святом Вознесіння, християни!
У Рівному, у церкві «Благодать», 10 травня рукопоклали на пасторське служіння братів Гребенця Дениса та Мельничука Владислава🔹Гребенець Денис займається молодіжним служінням у церкві та веде блог про віру, де порушує глибокі теми християнства.🔹Мельничук Владислав — лідер підліткового служіння, душеопікун і куратор школи Help for Heart.Настанови для нових пасторів давали Олександр Гаврилюк, пастор церкви «Преображення» (м. Рівне), та Олександр Ярмушко, пастор Першої Рівненської церкви, який підкреслив:Пастор обирається між людьми і для людей. Тому він має бути близьким до людей та змінюватися у взаємодії з ними, аби й вони змінювалися.
🏷 Церква «Благодать» у м. Рівне існує 23 роки, і за цей час через неї пройшло понад тисяча людей.Серед служінь церкви: підлітковий рух «Teenage», у якому підлітки можуть знайти друзів та християн-наставників; молодіжний рух «Намет», де молодь формує ідентичність на підґрунті Христа; служіння дітям із неблагополучних сімей; служіння в будинках для людей похилого віку; ветеранський простір «Ветеран ХАРТ Плюс»; служіння для ВПО та інші.
🙌🏼 У березні та квітні в церквах Києва та Київщини відбулися особливі служіння посвячення братів на пасторське та дияконське служіння.🔹На пастора-капелана було рукопокладено:• Дмитра Геннадійовича Вершигора – Бориспільська біблійна церква;🔹На пасторське служіння були рукопокладені: • Городенко Дмитро Сергійович та Іщенко Михайло Володимирович – ц. «Дім молитви», с. Житні Гори🔹На дияконське служіння були рукопокладені:• Седень Тимофій Леонідович та Тітаренко Вячеслав Михайлович – ц. «Джерело», м. Київ;• Діденко Олександр Іванович – ц. «Пробудження», с. Софіївська Борщагівка;• Рудомьоткін Євген Павлович та Марченко Богдан Борисович – Києво-Святошинська церква;• Федотов Сергій Вікторович, Башук Сергій Борисович та Омельяненко Олександр Васильович – ц. «Оселя Благодаті», м. Переяслав;• Бакаленко Микола Юрійович – ц. «Дім молитви», с. Житні Гори.• Подганюк Віктор Володимирович та Дмитрієв Петро Анатолійович – ц. «Благодаті», м.Київ🙏🏼 Нехай Господь благословляє братів у довіреному служінні, дарує мудрість, духовну силу та вірність у праці для Його Церкви. Молимось, щоб через їхнє служіння прославлялося Ім’я Боже, а люди зміцнювалися у вірі та любові.#життяцерков
🗓️2 травня на Рівненщині відбувся семінар-натхнення для служителів дитячих та підліткових таборів, який об’єднав 210 учасників із різних церков.🔥Це був особливий час оновлення, підбадьорення та духовного наповнення. Учасники мали можливість почути нові ідеї, отримати практичні інструменти для організації таборів, а також глибше усвідомити свою роль як наставників і лідерів для дітей та підлітків. Значна увага приділялася питанням планування, координації та ефективної командної взаємодії у служінні.🔸Окрім навчальної частини, кожен міг долучитися до практичних гуртків – музичного, спортивного, творчого (рукоділля) та табірних ігор. Це дало змогу не лише почути теорію, але й одразу отримати конкретні ідеї, які можна втілити вже під час найближчого літнього табірного сезону.Натхненням для всіх присутніх стало Слово з Писання:«А ті, що надію покладають на Господа, відновлять силу: підіймуть крила, немов орли, побіжать — і не втомляться, підуть — і не змучаться» (Ісаї 40:31).
Команда Рівненського дитячо-підліткового служіння висловила щиру радість від такої кількості учасників. Особливо цінним є бачити, скільки посвячених сердець сьогодні прагнуть служити дітям і підліткам навіть у непростих обставинах.
🏷25 квітня в київській церкві «Дім Євангелії» відбулась зустріч на тему «Серце і покликання під час війни» для музикантів та дотичних до музичного- творчого служіння, що стала нагадуванням про головне, до чого Бог знову привів Свою Церкву в цей непростий час.У заході взяли участь 210 учасників із Києва та Київської області, а також з Хмельницької, Черкаської, Сумської, Чернігівської та Одеської областей.⏺На початку пастор Олександр Бокоч, голова ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської обл., поділився словом, акцентувавши на важливості музичного служіння як спільного поклоніння. Було підкреслено, що поклоніння об’єднує церкву в єдності перед Богом, тому важливими залишаються не лише пісні, але й те, як вони виконуються і з яким серцем. «Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!» До колоссян 3:16
⏺Протягом події відбулося 6 практичних майстер-класів (вокал, електрогітара, клавіші, барабани, бас-гітара, звукорежисура), де учасники підвищили свій музичний рівень, отримали відповіді на запитання та практичні поради.⏺Віталій Болгар, відповідальний за музично-творче служіння ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської обл., у своєму зверненні зосередив увагу на внутрішньому стані служителя, підкресливши, що справжнє поклоніння народжується не на сцені, а в серці, яке щодня обирає Бога навіть у час війни, нестабільності та виснаження. Він наголосив, що служіння неможливе без особистих стосунків із Богом, і саме тому так важливо пильнувати своє серце, щоб не дійти до вигорання.«Правдиві поклонники будуть поклонятися Отцю в дусі та правді…» Івана 4:23
📎Ця зустріч ще раз підкреслила: Бог формує покоління поклонників, для яких головним залишається не зовнішнє, а внутрішнє – живі стосунки з Ним.Щира подяка музично-творчому комітету області за організацію цієї зустрічі. Дякуємо спікерам, команді, лідерам та кожному учаснику за відкритість, бажання зростати і спільне прагнення шукати Бога.#подіїзустрічі
🏷24–25 квітня 2026 року на мальовничій базі відпочинку «Джерело життя» відбувся ІІІ ретрит працівників дитячо-підліткового служіння Чернівецької області на тему «Світло для нового покоління». У ретриті взяли участь близько 100 служителів із Чернівецької області, які працюють із дітьми та підлітками. Особливістю цієї зустрічі став молодий вік більшості учасників, що ще раз підкреслило актуальність і важливість служіння новому поколінню.📍Головним баченням ретриту стало усвідомлення того, що без Божого Слова немає майбутнього ні для нинішнього, ні для прийдешнього покоління.⏺До заходу долучилися гості: відповідальна за комітет ДПС в Україні Ольга Мирончук та декан ІБС Ірина Мулько, які провели практичні семінари для служителів, наповнені глибокими духовними істинами та корисними порадами. Словом до учасників звертався пастор Валерій Цеона, який поділився важливим біблійним посланням.⏺Програма ретриту була насиченою та різноплановою: учасники мали можливість навчатися, спілкуватися, молитися разом, а також проводити час у неформальній атмосфері під час активних ігор, спільних прийомів їжі та співу біля вогнища. Чудові краєвиди доповнювали цей час спілкування.⏺Цей ретрит став часом підбадьорення, єдності та оновлення для кожного учасника. Як зазначила відповідальна за ДПС у Чернівецькій області Людмила Заньковська, захід відбувся на високому рівні завдяки спільній праці та посвяті всієї команди.💞Щиро дякуємо команді ДПС Чернівецької області та всім, хто долучився до організації ретриту, служив, навчав і підтримував цю зустріч у молитві. Нехай Бог благословить кожного у подальшому служінні та надихає бути світлом для нового покоління.