Нарешті глянув Хлопчика і Чаплю від Міядзакі. Є відчуття, що фільм треба дивитись ще щонайменше разів два. Дуже сподобалось але це не мейнстрім для всіх. Дуже багато символізму, роздумів про смерть та критики фашизму (як завжди). А ви уже дивились? Як вам? Далі трішки думок зі спойлерами. Махіто змінюється в сцені, коли читає книгу, яку залишила йому мати. Це можна легко не помітити, але коли його тітка іде в ліс, йому все рівно. Але коли він дочитує книгу, то змінюється і вирушає на пошуки тітки. Пізніше він говорить, що йде на пошуки матері, але хоч має на увазі рідну, все ж підсвідомо він уже шукає не її, а тітку, точніше нову маму. Те що Махіто не приймає камні від прадядька - це вочевидь натяк від Міядзакі, що все рано чи пізно має померти. Зокрема мілітарна і фашистська Японія. Взагалі лінія Короля папуг хоч і введена доволі пізно, але це буквально черговий фак фашистам від Міядзакі. Типу ви попробували рулити Японією на коротку мить і провалились. Але здається, що навіть сам Міядзакі - це сприймає як необхідне зло для того аби імперія розвалилась, а на її місці повстало щось зовсім інше. А усі вчорашні фашисти перетворились на милих, хоч і серливих пташок. Взагалі нічого собі висновок про покоління своїх батьків він зробив. Світ який побудував прадядечко вочевидь уособлював традиційну Японію, де верхи жили в раю, а низи - у пеклі. Епізод з помираючим пеліканом саме про це, на мою думку. Я все ще не до кінця розумію епізоду з пеліканами та кладовищем. Мій здогад, що через камінь можна було напряму зайти в кімнату для родів його тітки, тому що у неї в тій кімнаті стояв точно такий же камінь. А як ми знаємо - це було табу. Але тут я ще не до кінця певен, треба передивлятись і осмислювати. Взагалі чому вхід Махіто в родову був настільки табуйованим - це для мене найбільше питання. Десь тут заритий якийсь сенс, але я його ще не вловив.