Це - Ганна Кралль. Польська журналістка, яка написала "Раніше за Господа Бога". В неї і в Рішарда Капусцінського я в свій час вчилася писати репортажі. "Я знала, що доктор Едельман мав стосунок до повстання у Варшавському гетто, але знала насправді мало".Фактично "Раніше за Господа Бога" - це інтерв'ю з кардіохірургом Мареком Едельманом, одним з командирів повстання у Варшавському гетто. Протест приречених на смерть людей тривав з 19 квітня по 16 травня 1943 року і був жорстоко приборканий регулярними частинами СС. Це був нечуваний подвиг відчайдушних. Всього під час боїв із регулярними частинами СС було вбито близько 7000 захисників гетто, ще 6000 людей згоріли заживо. Після придушення повстання, тих, що вціліли, відправили до концтаборів. Від Кралль я дізналась про Umschlagplatz: якщо там збирали людей, то це означало, що їх повезуть на смерть. Умшлягпляц - так тоді звали Смерть у Варшаві. "В одній машині сиділо десятеро людей, серед яких – маленька дівчинка. Люди почали просити водіїв, аби її відпустили, бо ще замала для смерті. На що офіцери жартома відповіли: «Нас має бути десятеро. Знайдете когось, хто поїде замість неї, відпустимо». Звичайно, це був абсурд. Але раптом нізвідки з’явилась якась незнайомка, яка підійшла до машини і сказала: «Нехай іде, я поїду». Чому вона вирішила пожертвувати собою? Чому хотіла загинути? Напевно, цього ніколи не вдасться збагнути. Але так маленька дівчинка залишилася жити".83 роки повстання у Варшавському гетто - повстання гідності людей, у яких не було жодного вибору, окрім смерті. "Ніколи знову" зовсім не ніколи, а пустий звук. На жаль. Наша сучасна війна з бруднодупими - тому підтвердження.