"Ти шо з Херсона?" - якось запитали мене, чому ми займаємося проєктом підтримки Херсонський Художній Музей. Ні, я не з Херсона, я з півдня України. Так вийшло, що я була декілька разів в Херсоні, багато - проїздом, а так - ходили під вітрилами Дніпром: в Олешках друг, який колись приїхав з Харкова в Одесу так й не став одеситом, купив будиночок і будував там найправильнішу швидку яхту в світі - легку і комфортну, сам вирізав і клеїв шпангоути зі старої сухої акації, тому що її не жеруть деревоточці. І ось ми їздили до нього, а потім поверталися в Одесу вже по річці, заходили в Херсон, я "робила базар" - там були найсмачніші в світі помідори і всі-всі овочі-фрукти. І взагалі місто були таким теплим, таким затишним і красивим, як сон в дитинстві у бабусі серед вишитих подушок. Було ще декілька поїздок по роботі, але ніколи до повномасштабного вторгнення я так і не побувала у художньому музеї, хоча завжди роблю це в кожному новому місті. Все думала: наступного разу. І не сталося. Росіяни окупували Херсон, пограбували музеї, і досі кожен день руйнують місто і вбивають людей. Більше всього в світі я хочу, щоб бруднодупі відчипилися від нас назавжди. Щоб залишили окуповані українські території, щоб давали драпака і більше ніколи сюди не лізли. Щоб Херсон повернувся до нормального життя, відновив своє зруйноване, щоб запрацювали музеї, театри, щоб знов можна було гуляти набережною Дніпра і ходити під вітрилами на Конку.Тому ми разом з Матвієм Вайсбергом, Розою Тапановою, Олексієм Баула і українськими митцями, разом з Херсонським музеєм робимо наш проєкт НЕ/вкрадене. Штудії та омажі - щоб всі дізналися, що було в пограбованому музеї. Для того, щоб підтримати Херсон і херсонців, не тільки у звільненому місті під обстрілами, а дати зрозуміти тим, хто находиться у тимчасовій окупації на лівому березі: ми про вас не забули. Ми прагнемо визволення, ми допомагаємо Збройним Силам України, ми робимо все, щоб була Перемога.Приходьте на виставку в суботу 21 лютого в Києві в Музей війни о 15.00 на наше відкриття. Запрошуємо всіх - особливо херсонську громаду у столиці і кримчан, бо Херсон - це ворота до Криму, а 26 лютого ми відзначаємо День спротиву окупації півострова. Проєктом «НЕ/ВКРАДЕНЕ» ми зшиваємо Україну, повертаючи сенс: ми єдині, не дивлячись на окуповані території, ми разом у своєму прагненні перемоги України і повернення своїх територій і культурних цінностей.https://www.facebook.com/events/1576943413548387Дякую всім митцям, які доєдналися до проєкту. Обіймаю. До зустрічі.