Channel Дмитро Патраков - Багаття 🔥 - @bagattya - №686
Знайшов у ФБ допис, який дуже відгукується. Саме тому я щотижня зустрічаюсь з учасниками Анти-клубу, а також проводжу особисті зустрічі і Життєвий капітал. Якщо цей допис правда, то буду жити до 100 років мінімум😉—————-Я запитав якось у ChatGPT як прожити до 100 років і його відповідь викреслила все, що я знав про ЗОЖ (бо там не йдеться ні про спорт, ні дієти - тільки йдеться про одну річ) та й вирішив підсумувати:1. Правила здоров'я змінюються зараз, як погода. Спочатку жир ворог, потім цукор, потім треба ходити 10 тисяч кроків на день, води пити 2-3 літри і щось весь час додається нове. А потім дослідники приїжджають до Сардинії і бачать, як 94-річний старий сидить на площі, п'є вино і кричить через дорогу "Ей, Роберто..! Ти знову програєш у карти..Кидай і йди на басейн". Через 15 хвилин довкола вже 5 людей, шум, сміх, суперечки. Більшість довгожителів там розмовляють по 4 години на день. Для мозку це сигнал зграї, і гори стресу падають швидше, ніж після будь-якої дихальної практики.Хоча практики, то гарна справа.2. Самотність виявилася не якоюсь просто емоцією, а біологічним навантаженням на тіло. Коли людина живе роками без щільного кола людей, мозок включає режим загрози. Пульс вищий, сон рветься, тіло тримає фонову напругу. В одному великому дослідженні з'явилася цифра, яка багатьох бісить, соціальна ізоляція збільшує ризик ранньої смерті приблизно як 15 сигарет на день. Один лікар після цих даних сказав фразу "найнедооцінена звичка здоров'я - це регулярні розмови"3. У Японії є система, яка звучить надто просто, щоб у неї вірили. Вона називається «моаї», це коло із 4 або 5 людей, яке існує десятиліттями. Вони зустрічаються щотижня, вечеряють, обговорюють борги, справи, книги, проблеми, дітей, новини. Іноді лаються, іноді сміються до сліз. 96 річний японець одного разу сказав "якщо я не прийду в п'ятницю, вони вирішать що я пом*р". Для психіки таке оточення відчувається як маленьке плем'я за спиною.4. Жива розмова для нас працює як складне тренування для мозку. Коли люди спілкуються віч-на-віч, активуються зони пам'яті, емоцій, реакції та розпізнавання осіб. Це набагато складніше, ніж гортати телефон. В італійських селах люди по 2-3 години грають у карти і сперечаються так голосно, що їх чутно на сусідній вулиці.5. Найдивніша деталь повторюється майже у всіх людей старше 95(в наші часи думки лише б просто вижити рояться, а тут така цифра🫣95!!).Люди даного віку вже мають роль, яку не можна просто скасувати. Хтось готує недільний обід на 10 осіб, і сім'я каже "якщо не ти, ніхто не збереться". Хтось відкриває маленьку лавку о 7-й ранку і перші гості приходять поговорити. Хтось щось справляється у справах, але друзі побажають гарного ранку, нагадуючи собі в першу чергу, що памʼять ще не зникла. Хтось зустрічає онуків після школи і чує "діду, ми на тебе чекали"…Дозоване спілкування і дозована тиша 👌І скільки вже тих років буде, чи 95, чи 70, чи 40 навіть.., а може й менше.., бо часи в нас не прості, мʼяко кажучи..І якщо прибрати весь шум навколо суперпродуктів, біохакінгу, карм, доль і складних протоколів, важливіше, а скільки людей сьогодні справді чекають на твою появу завтра? 🤔
525
26-04-04 17:52