Думаю, ці спогади Олександрі Екстер було б читати боляче. Але вони вийшли через 6 років після її смерті. Її колишній коханий, італійський футурист Арденго Соффічі, опублікував мемуари, де вперше оприлюднив подробиці їхнього дворічного роману з художницею, коли вона була у шлюбі з адвокатом Миколою Екстером. Перебираючи матеріали, знайшла фрагмент, якого не було у моїй книжці. Ось так починається розділ Соффічі про Олександру, з листа, який він отримав від подруги Єлени д’Еттінген з Парижа: «У нас тут гостює одна моя київська подруга. Колись вона почала симпатизувати Сергію, але наш роззява вважав її потворною і вдав, що нічого не помітив. І тут я подумала про вас... Тільки не обурюйтеся та не ображайтесь на ці слова. Я хочу сказати, що ви краще, ніж він, розумієтеся на жінках і, можливо, не погодитеся з його оцінкою.Майже впевнена, що ви зумієте оцінити той шарм, яким, на мою думку, а ви знаєте, що я на цьому дещо знаюся, - має наша співвітчизниця. Я вже говорила їй про вас і хвалила, як ви того заслуговуєте. На мою думку, небезрезультатно. Тому поспішайте з приїздом. Приїжджайте ж, на вас чекають. Звати її Аїса, вона теж займається живописом». Соффічі справді «оцінив» шарм Аїси, так Олександру називали у Франції. Але вважав, що попри талант, її техніка «невпевнена», та завдяки його порадам якість її робіт значно покращилася… Сьогодні роботи Екстер є у збірках найкращих музеїв світу - від MоMA до Музею Вікторії й Альберта в Лондоні. Її роботи йдуть з молотка за понад мільйон фунтів стерлінгів. І уявіть, ця художниця близько 35 років жила в Києві.