Енергоефективність. Слово, що перейшло з категорії "щось на політичному" до невідʼємної частини нашої буденності.Веброзробку це також не оминуло. Ідея робити заощадливі застосунки для зручності користувача далеко не нова. Та й лежить на поверхні — ніхто не буде користуватися вашим продуктом, якщо він буквально "висушує" батарею. І одним із рішень стала пропозиція Battery Status API.Цей дуже простий API був покликаний надати розробникам можливість оптимізувати роботу застосунку на льоту залежно від рівня заряду пристрою. Рідше синхронізуватися, відкладати важкі обчислення, вимикати анімації і так далі — на перший погляд, це чудовий спосіб дійсно потурбуватися про користувача. Хіба ні?І в певний момент здавалося, що технологія ось-ось злетить — Chrome та Firefox додали повну підтримку, навіть Safari мала реалізацію (але тільки в коді, доступу не було).Але що завадило проривному успіху? Відповідь проста — людство влаштовано так, що винайшовши щось нове, перші два питання, які воно собі ставить, звучать як "Чи можна цим когось вбити?" і "Як на цьому підняти грошенят?". І якщо з першим питанням у Browser API якось усе більш-менш зрозуміло, то от друге відкриває нескінченний простір для фантазії.Тут така річ, що будь-який додатковий сенсор стає частиною цифрового відбитка — і Battery Status API якраз із цієї категорії: він додає ще один стабільний сигнал про ваш пристрій.Є одна цікава, але доволі перекручена в медіа історія про Uber, і хоч вона не повʼязана напряму з бравзерним Battery Status API, однак дає чітке розуміння, як корисні і невинні речі можна використовувати далеко не на користь.2016 року Кіт Чен, на той час Head of Economic Research в Uber, висловив припущення, що клієнти з нижчим рівнем заряду набагато схильніші прийняти підвищену вартість поїздки. Це суто психологічне спостереження відкриває цікавий пласт питань — які ще непрямі поведінкові маркери можна зчитувати просто через ваш бравзер?Ця фраза так сподобалась медіа, що "Uber піднімає ціну, якщо бачить низьку батарею" стало стійким міфом. Але чи міфом? У 2023 бельгійське видання Dernière Heure зробила один тест: два телефони, однаковий маршрут у той самий час, 12% батареї проти 84% — і ціна на низькій батареї вийшла вища (приблизно +6%). Uber це заперечив і заявив, що батарея не впливає на ціну, а ціноутворення залежить від попиту/пропозиції.Реакція вендорів виявилася нетипово різкою для світу вебстандартів. WebKit заявили, що це суттєвий privacy-ризик і прибрали реалізацію Battery Status API з рушія. Mozilla також прибрала доступ до API у Firefox 52. А Chromium, хоч і не видалили його повністю, суттєво обмежили доступ до API.По суті, це вбило технологію. Не складність чи відсутність стандарту, а невідповідність сучасним викликам цифрової безпеки. Якщо фіча дає навіть невеликий додатковий сигнал для ідентифікації — її будуть різати, обмежувати або й геть вимикати.Але ж як щодо енергоефективності наших застосунків? — запитаєте ви. Ну та шо ж. Пишіть нормально — відповім я. Заощадливе використання вашим продуктом батареї варто закладати в саму архітектуру вашого коду, в поведінку застосунку. Менше затратних фонових процесів, менше надмірних анімацій, непотрібних розрахунків і перерендерів. Енергоефективність має бути додатковим виміром швидкодії та оптимізації.Не лише швидше — а й дешевше. Не варто забувати, що бюджети сучасного застосунку у вебі складаються не лише з CPU та RAM, а й з батареї. Тим паче, що для нас це актуально як ніколи.Тож пишіть енергоефективний код, забезпечуйте власну енергонезалежність та не забудьте подякувати енергетикам усіх областей, що цілодобово працюють над відновленням нашої енергосистеми за екстремальних умов та часто під обстрілами. Що почитати:MDN: Battery Status APIЩо почитати душнілам:Battery Status Not Included: Assessing Privacy in Web Standards (pdf)@babichdev