Dravya Guna Vigyan та Bhaishajya Kalpana: фармакологія і фармація в Аюрведі

Dravya Guna Vigyan (Драв’я Ґуна Віджняна) та Bhaishajya Kalpana (Бхайшаджья Калпана) — це дві фундаментальні та взаємопов’язані дисципліни в Аюрведі.

Спрощено їх можна назвати аюрведичною фармакологією та фармацією. Разом вони охоплюють усе: від вивчення властивостей природних речовин до створення складних лікарських препаратів.

Dravya Guna Vigyan — аюрведична фармакологія

Dravya Guna Vigyan — наука, яка вивчає лікарські речовини (Dravya) та їхні властивості (Guna).
Вона класифікує рослини, мінерали та речовини тваринного походження, а також пояснює, як вони традиційно діють на організм людини.

П’ять основних параметрів
В Аюрведі властивості та дію речовини описують за кількома основними параметрами:

Rasa — смак.
Шість первинних смаків: солодкий, кислий, солоний, гострий, гіркий і в’яжучий. Вважається, що смак є одним із перших чинників, через які речовина впливає на організм.
Guna — властивості.
Двадцять основних фізичних і функціональних характеристик, наприклад: важка/легка, холодна/гаряча, масляниста/суха тощо. Вони визначають характер дії речовини.
Vipaka — ефект після травлення.
Посттравний ефект речовини, який в аюрведичній традиції описується через три типи: солодкий, кислий або гострий.
Virya (Вір’я) — потенція, або енергетика.
Основна дія речовини, яку традиційно пов’язують переважно з її зігрівальним (Ushna) або охолоджувальним (Shita) ефектом.
Prabhava — специфічна дія.
Особлива дія речовини, яку неможливо повністю пояснити лише її смаком (Rasa), властивостями (Guna), посттравним ефектом (Vipaka) та потенцією (Virya).

Bhaishajya Kalpana — аюрведична фармація

Bhaishajya Kalpana — дисципліна, яка зосереджена на переробці лікарської сировини та створенні готових лікарських форм.
Вона вивчає, як перетворити рослинну або іншу природну сировину на лікарські препарати відповідно до традиційних аюрведичних методів.
Однією з цілей такої обробки є посилення бажаних властивостей сировини та зменшення небажаних ефектів за допомогою спеціальних методів обробки — Samskara.

Pancha Vidha Kashaya Kalpana

Основою традиційної аюрведичної фармації вважають Pancha Vidha Kashaya Kalpana — п’ять базових способів приготування рослинної сировини:
Swarasa — свіжий сік.
Сік, отриманий зі свіжої рослинної сировини.
Kalka — рослинна паста.
Подрібнена свіжа рослинна сировина, доведена до пастоподібного стану.
Kwatha — відвар.
Водний витяг, отриманий шляхом нагрівання або кип’ятіння рослинної сировини у воді з подальшим концентруванням.
Phanta — гарячий настій.
Настій, який отримують шляхом заливання рослинної сировини гарячою або киплячою водою.
Hima — холодний настій.
Водний настій, який готують без нагрівання, витримуючи рослинну сировину у воді протягом тривалого часу, традиційно — протягом ночі.

Складніші лікарські форми

На основі цих базових способів приготування в аюрведичній фармації створюють складніші лікарські форми, зокрема:
Vati — таблетки або пігулки.
Asava та Arishta — традиційні ферментовані рідкі препарати.
Taila — лікувальні олії.
Ghrita (Гхріта) — препарати на основі топленого масла.

Взаємозв’язок двох дисциплін

Якщо Dravya Guna Vigyan відповідає на питання «Що це за речовина і якими властивостями вона володіє?», то Bhaishajya Kalpana — «Як правильно обробити цю сировину та приготувати з неї лікарську форму?»

Таким чином, ці дві дисципліни доповнюють одна одну: перша вивчає властивості лікарських речовин, а друга — традиційні способи їхньої обробки та приготування препаратів.

Лікар Аюрведи Дас Джаянта кумар