З нагоди роковин загибелі під час штурму с. Лук'янівка на лівому березі Києва Дениса «Шкіпера» Котенка та Сергія «Деймоса» Заїковського – нашого бойового товариша та головного ідеолога АКС, перекладача, історика, публіциста, правого інтелектуала. Сенс нашої епохи, яка нині перебуває в стані культурної, духовної та політичної агонії, цілковито криється в проблемі гибелі гідних людей. Саме вони уособлюють увесь той незначний інтерес, який реальність довкола ще може мати. Їх небагато, а кожна втрата такої людини — відчутний удар для всіх, немов один зі стовпів часу з гуркотом падає до низу.Друг Деймос був із таких людей. Харизматичний, розумний і талановитий — так можна його описати. Він вирізнявся з-поміж інших глибокою жагою до нових знань і нових пригод. Виступив ініціатором дослідження і студіювання досвіду європейських правих в області філософії і релігієзнавства. Займався перекладами книг і статей із багатьох європейських мов: французької, румунської та англійської, здійнявши планку для подальшого ідеологічного й культурного розвитку української інтелектуальної правиці.Як людина дії, на відміну від багатьох людей пера, він не зачинявся в чотирьох стінах чи підвалах, аби писати про великі речі, а прагнув втілювати ідеї в життя. Він жив проблемами своєї країни, жив боротьбою. І коли прийшов час — не проігнорував поклик часу, узявши до рук зброю, аби повторити шлях героя міфу.Ми обов'язково ще побачимося в інших втіленнях, а до того — наша справа працювати та здобувати перемоги на всіх фронтах, як того прагнув і жадав друг Деймос.