83 роки тому, 14 жовтня 1942 року, український дух знову знайшов свій вияв у збройній боротьбі. За рішенням проводу Організації Українських Націоналістів постала Українська Повстанська Армія.В основі їхнього спротиву лежав український націоналізм — не як партійна доктрина, а як найвищий імператив, як релігія служіння Нації. Це ідеологія сильних, готових брати на себе відповідальність за долю мільйонів і жертвувати всім заради вищої мети. Сотні тисяч найкращих синів та доньок України пройшли крізь лави ОУН та УПА, обравши шлях честі, боротьби та самопосвяти.Цей день — свято українських націонал-революціонерів, свято нескореного духу та вірності національній ідеї. Десятиліттями його відзначали потай, бо святкувати було небезпечно: радянська влада таврувала борців за незалежність як “ворогів народу”, намагаючись зламати пам’ять про визвольний рух. Але попри репресії, українська традиція боротьби не зникла — вона передалася новим поколінням.Минули роки, а споконвічний ворог нікуди не дівся — і вже сьогодні на полях уже не партизанських, а загальновійськових боїв, у сирих бліндажах і випалених лісопосадках кров'ю пишеться нова сторінка в книзі звитяг української нації. Не менш героїчна, аніж чини наших предків, з плеядою нових героїв, які залізобетонно закарбували себе у світовій воїнській історії і обов'язково виборють довгождану перемогу.Варто згадати, що 14 жовтня — день козацької слави, лицарства й військової честі, що має глибоке коріння у національній традиції. Саме 14 жовтня відзначається це свято, це наша історична тяглість, що має велике значення національної боротьби.