Поміж густих лісів Холодноярщини, на землі, просякнутій кров'ю боротьби, серед скіфських, русинських та козацьких курганів, ми зустріли Літнє Сонцестояння.Ця земля століттями виштовхувала наверх, до тріумфів, хвилі поколінь української військової еліти. 21-го червня Авангардисти з бойових підрозділів зібралися разом з родичами загиблих лицарів Авангарду, пораненими ветеранами Авангарду, цивільними помічниками, волонтерами, молодшим крилом організації та з друзями Авангарду з інших організацій. Сонцестояння — тріумф непереможного Сонця і чарівна мить єднання з усіма попередніми поколіннями найкращих людей нашої землі. День почався сильним дощем, та в час зустрічі, ніби на милість вищих сил, хмари розвіялися. Пообіді, весь день нас тішили теплі промені сонця, в світлі яких і проходило подальше дійство. Наша ватра палала біля давнього гайдамацького ставу, посеред дубового гаю. Погляд на життя через призму Традиції — завжди символічний: цей вогонь як пов'язує нас з вищими силами, так і символізує вогонь життя нашої Нації, що не має перериватися ніколи. Згідно з давніми обрядовими іграми, учасники святкування Сонцестояння стрибали через ватру та купалися в ставі. Наступного дня ми відвідали Мотрин Монастир — центр Колівщини та Холодноярського повстання, де Максим Залізняк, а потім отамани перших визвольних змагань свого часу мали свій військовий штаб, і де колись справжнє українське священство, ще пов'язане в ті часи із вищими силами, надихало козаків на відвоювання України. Відвідали могилу головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака у с. Мельники, а потім — могилу друга Авангарду, командира Фрайкору Георгія "Жори" Тарасенка; далі тисячолітній дуб на хуторі Буда та с. Жаботин — купалися там в ставку, де свого часу любив прохолодитися у спекотний день Максим Булінь.Ми завжди маємо пам'ятати про свою належність до органічного, природнього порядку, що втілюється в космічних ритмах і циклах. Нехай палає вічно вогонь життя українства, на славу наших великих предків!