Telegram statistics channel - @autocompas

⚡️ Зарплати й відпустки — за стандартами ЄС: в Україні готують новий Трудовий кодекс, — заступниця міністра економіки Дарина МарчакМінекономіки понад два роки працювало над оновленням Трудового кодексу. Уже на початку 2026 року документ планують внести до парламенту. Зараз триває фінальне урядове погодження.Головні зміни:➡️ Мінімальна зарплата: запроваджується чітка формула розрахунку, узгоджена зі стандартами ЄС — як для погодинної, так і місячної оплати. Мінімум — не нижче 50% середньої зарплати (може бути й більше). Передбачений перехідний період.➡️ Відпустки: мінімальну щорічну оплачувану відпустку збільшують до 24-28 днів, як у країнах ЄС.➡️ Письмові договори: усі ключові умови роботи мають бути зафіксовані письмово, зокрема в електронному трудовому договорі.➡️ Батьки та діти: мати й батько зможуть взяти по 2 місяці оплачуваної відпустки для догляду за дитиною. Загалом — 4 місяці. Також закріплюється право на гнучкий графік, дистанційну або нічну роботу (лише за згодою).➡️ Понаднормова робота: обов’язкова підвищена оплата, за європейськими правилами. Ліміт понаднормових годин можуть збільшити з 120 до 250 на рік.➡️ Формати роботи: кодекс розширює перелік трудових договорів — від безстрокових і сезонних до дистанційних, надомних і з нефіксованим графіком.➡️ Штрафи для роботодавців: за повторні порушення — жорсткіші санкції. Для малого й середнього бізнесу — пом’якшення штрафів.➡️ Неповнолітні: скорочений робочий час і додаткові обмеження, щоб не шкодити здоров’ю та навчанню.Також окремо планують оновити норми для профспілок.

AgroNewsСтало відомо, який штраф доведеться заплатити за нелегальний зруб ялинкиБажання мати ялинку вдома не повинно призводити до порушення закону. Та й придбання легальної ялинки, яка виросла у спеціальних лісгоспах, може обійтися дешевше, ніж штраф. Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги розповіли, яка відповідальність передбачена за незаконну вирубку дерев, пише agronews.ua.Якщо незаконно зрубати ялинку в лісі, можна отримати штраф 510–1020 грн. А якщо людину вже не вперше за рік штрафують за незаконну вирубку будь-яких дерев у лісі, то 1020–1530 грн.Для посадових осіб штраф передбачено більший — 2550–5100 грн.Якщо зрубати ялинку в межах населеного пунктуДля звичайних людей передбачено 170–510 грн штрафу, для посадової особи або підприємця – 510–850 грн.Коли може настати кримінальна відповідальністьЯкщо завдати лісу істотної шкоди. Істотною шкода стає, якщо збитки перевищують 340 грн. КМУ затверджені такси для обчислення розміру шкоди, яку заподіяно лісу чи заповідним зонам. Розмір цієї такси збільшується за збільшення діаметра дерева.Отже, за істотну шкоду лісу передбачено штраф 17–25,5 тис. грн або пробаційний нагляд на строк до 3 років, або обмеження чи позбавленням волі на той самий строк.Якщо такі дії вчинені повторно чи групою осіб – обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.Вирубка дерев у заповідниках або на територіях природно-заповідного фонду караються штрафом від 2,55 до 34 тис. грн або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.Як перевірити, чи ялинка легальнаНапередодні свят місцева влада повідомляє місця, де офіційно дозволено продаж ялинок.Усі ялинки, сосни та смереки там повинні бути чиповані або містити етикетки з інформацією про лісове господарство та дерево.

Озвучено оновлені ціни на яйця в УкраїніЦіни на яйця в Україні поступово набирають обертів останні чотири тижні і продовжать рости далі. Про це повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, пише agronews.ua.Однак, за його словами, подорожчання буде поступовим, без різких стрибків, що обумовлено достатньою пропозицією і низькою купівельною спроможністю населення.«На сьогодні оптово-відпускні ціни фабрик знаходяться в межах 43-45 гривень за десяток, що з націнками торговельних мереж робить яйця найбільш доступним тваринним білком для споживачів», – зазначає Карпенко.Починаючи з середини серпня відпускні ціни поступово зростали, що загалом додало до ціни близько 20% проти початку серпня.«На ринку яєць завжди було непросто прогнозувати ціноутворення, а тим більше сьогодні. Спрогнозувати, як будуть змінюватися статті собівартості виробництва яєць наразі досить складно, оскільки постійно спостерігається ріст вартості складових», – каже Карпенко.Ще одним важливим фактором зміни цін експерт називає попит кінцевих споживачів, який також може досить динамічно змінюватися.«В подальшому на ціноутворення будуть впливати як фактори росту складових собівартості, так і ринкові, під дією яких можливе як і подальше зростанні цін, так і їх зниження», – додає спікер.При цьому він зазначив, що ціни на яйця мають яскраво виражену сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва – близько 50%.Так, найдешевші яйця зазвичай у весняно-літній період, що пов’язано із збільшенням пропозиції від господарств населення, зміною раціону харчування та умов зберігання яєць в теплий період. Із зменшенням виробництва яєць в домогосподарствах в осінньо-зимовий період збільшуються ціни виробників.«На сьогодні на ринок яєць починає впливати сезонний фактор, що викликано збільшенням попиту на промислові яйця із зниженням температури. Відповідно спостерігається поступове зростання цін виробників», – констатує Карпенко.Але фактор сезонності може спрацювати не завжди. Наприклад, після сезонного зниження цін в травні відпускні ціни протягом літа були досить стабільними, а не просіли, що не характерно для цього періоду, зазначає експерт. «Основним фактором, який мав вплив, був експорт. Його збільшення сприяло встановленню рівноваги попиту і пропозиції на ринку та відносно стабільному ціноутворенню на ньому», – пояснює директор СПУ.Ринки продукції птахівництва в Україні залишаються профіцитними, при цьому виробництво значно перевищує внутрішнє споживання, підкреслює наш співрозмовник.«На сьогодні реальність така, що будь-які фактично вироблені обсяги продукції мають бути експортовані в тому чи іншому вигляді. Навіть зараз ринок яєць збалансований лише завдяки експорту, обсяги якого становлять близько 40% від внутрішнього виробництва. Будь-яке скорочення експортних поставок тисне на ринок і призводить до зниження відпускних цін», – коментує Карпенко.Зазначимо, що стан галузі наразі стабільний. Внутрішнє виробництво яєць повністю відновилося після скорочення поголів’я на початку повномасштабної війни в 2022 році завдяки привабливій ціновій ситуації як на ринку України, так і на зовнішніх ринках.«Внутрішнє споживання скоротилося зі зменшенням населення, але компенсувався підвищеним попитом зовнішніх ринків, в першу чергу країн ЄС, в яких і населення збільшилось, і скоротилося виробництво через спалахи пташиного грипу», – резюмує директор СПУ.Десяток курячих нефасованих яєць С0, тобто столових курячих яєці вищої категорії, в Varus продають за 55,9 гривні. В Сільпо десяток курячих яєці категорії С1/С0 коштує 49,9 гривні. А от десяток яєць С1 вагою 60 г можна придбати в Novus за 46,9 гривні. Європейці скаржаться на українські яйця «з антибіотиками» Теги: виробництво яєць, внутрішнє виробництво, експорт яєць, зовнішні ринки, попит і пропозиція, ринок яєць, сезонність цін, споживачі, ціни на яйця. #сільськегосподарстао #земля #економіка #фінанси #новини #інвестиції

Європейська Бізнес Асоціація закликає скасувати експортне мито на сою та ріпакЄвропейська Бізнес Асоціація закликає Уряд та Верховну Раду України скасувати вивізне мито на сою та ріпак та передбачити механізм відшкодування вже сплаченого мита після набрання чинності Законом №4536-IX. Про це повідомляє пресслужба ЄБА.2 вересня Президент України підписав Закон №4536-IX, яким було запроваджено 10% експортне мито на сою та ріпак. Водночас передбачалося, що агровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, звільнятимуться від цього мита. Однак, за інформацією компаній-членів Комітету зернових та олійних культур Асоціації, на практиці це рішення призвело до критичної ситуації: • експортна діяльність фактично зупинилася — судна простоюють у портах, а відвантаження затримуються;• механізм звільнення від мита не працює, адже немає чіткого порядку підтвердження “власно вирощеної сільськогосподарської продукції”;• змішані партії зерна не можуть бути оперативно оформлені, що блокує весь ланцюг постачання;• аграрії та експортери щодня зазнають збитків, через що держава втрачає валютні надходження;• знижується довіра міжнародних партнерів;• накопичення суден у портах створює серйозні безпекові ризики, роблячи портову інфраструктуру потенційними цілями для ворожих атак.Нагадаємо, що Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на недопущенні будь-яких обмежувальних заходів щодо експорту олійних культур та можливих негативних наслідках.Виробництво та експорт сільськогосподарської продукції залишаються ключовими драйверами української економіки. Лише минулого року агросектор забезпечив $24,7 млрд експортного виторгу, що становить 59% загального експорту. Введене ж вивізне мито створює серйозні перешкоди для розвитку цього сектору зокрема й для економічної стабільності та продовольчої безпеки України загалом.Крім економічних втрат, на думку експертів Асоціації, запроваджені мита суперечать статті 31 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка забороняє будь-які обмежувальні заходи на експорт. Україна зарекомендувала себе як надійний постачальник агропродукції до ЄС. Забезпечення безперебійного збуту зернових та олійних культур є ключовим для підтримки аграріїв під час війни та у післявоєнний період. Проте запровадження мит підриває довіру міжнародних партнерів, знижує інвестиційну привабливість сектору та створює сигнал нестабільності правил гри.Європейська Бізнес Асоціація вже звернулася з офіційним листом до Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, а також до профільних міністерств та парламентських комітетів з проханням підтримати українських аграріїв та скасувати обмеження на експорт олійних культур, а також передбачити у законодавстві порядок відшкодування експортного мита на сою та ріпак, сплаченого аграрними виробниками після набрання чинності Законом №4536-IX.#агровиробники #агросектор #економічнівтрати #експорт #експортнемито #ЄвропейськаБізнесАсоціація #міжнародніпартнери #ріпак #соя

В Україні хочуть створити єдиний реєстр пасікУкраїна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей, пише agronews.ua.Це одна з ключових інновацій законопроєкту 5274-д “Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл”. Він ще у травні зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики та чекає на розгляд у парламенті у першому читанні.Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький додає, що, оновлюючи законодавчу базу, важливо дотримуватися європейських принципів, тому сьогодні триває робота з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні правки до закону до другого читання, щоб перейти на нові стандарти без ризику для бізнесу.Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися поруч із полями, обробленими засобами захисту рослин, що створює ризик отруєння бджіл і знижує врожайність.Такі пасіки ускладнюють контроль над кількістю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність посівів, пояснюють учасники ринку.«Зареєструвати пасіку не дуже затратно, в зоні бойових дій щорічні обстеження бувають безплатними. Втім, деякі пасічники не хочуть реєструватися через те, що взагалі потрібні затрати на реєстрацію та обстеження. А ті, хто тримає до 15 сімей, вважають це зайвими турботами», — уточнює власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка.Водночас в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічник не може легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — прямий бар’єр для доступу до найбільшого у світі ринку збуту меду.У самому ж ЄС взаємодія між пасічниками й аграріями заснована на принципах співпраці, комунікації та взаємної відповідальності.«Це не просто добровільні домовленості, а часто — частина ширшої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами», — резюмує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.#європейськістандарти #законопроєкт #пасікиа #реєстрпасік #реформабджільництва #економіка #новини #фінанси

AgroNewsХліб в Україні може подорожчати на 25%Хліб в Україні може подорожчати на 25%, однак це не пов’язано з урожаєм. Основними чинниками є енергоносії, логістика, зарплати, інфляція тощо. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, .Він наголосив, що урожай зерна цього року є достатнім і забезпечує внутрішні потреби країни.«Дуже важливо розуміти, що аграрії вирощують лише зерно, яке є сировиною. А коли ми бачимо готовий хліб на полицях магазинів, він уже пройшов велику кількість виробничих циклів. У собівартості хліба ціна зернових складає не більше 20-25%, а Україна цього року має майже такий самий урожай, як і минулого. Тоді було зібрано близько 22 млн т пшениці, а нині — понад 21,8. Для внутрішніх потреб вистачає 6–7 млн т, тож дефіциту бути не може», — підкреслив Денис Марчук.Вирішальними для підняття цін є значна низка факторів, які закладаються у ціну хліба.«Інфляція у продовольчій групі становить 22%. Витрати на електроенергію, логістику та паливо для бізнесу постійно зростають, так само як і потреба у підвищенні заробітних плат. Також слід враховувати курс долара та євро, адже обладнання для заводів переважно імпортне. Усі ці чинники формують відпускні ціни на хлібопекарських підприємствах значно більше, ніж вартість зерна. Тому говорити, що хліб дорожчає через урожай, — неправильно, адже головна причина полягає у зростанні витрат бізнесу», — підсумував заступник голови ВАР.#економіка #фінанси #криповалюта #бізнес #сільськегосподарство

У вересні на Прозорро.Продажі відбудеться більше 3 тис земельних аукціонівНа вересень у системі Прозорро.Продажі оголошено понад 3,3 тис. земельних аукціонів. А це – близько  100 тис. га сільськогосподарських та промислових ділянок, земель під забудову.Найбільшим організатором вересня традиційно виступає ТОВ «Державний земельний банк», яке здає в оренду орні поля, ділянки для садівництва, пасовища та сінокоси. Загалом Земельний банк оголосив близько пів тисячі аукціонів. Передаватимуть в оренду більше 8,2 тис. га.Серед найбільших наділів дві ділянки на Миколаївщині у 925 га, та у 755 га, а також площі на Полтавщині – майже 700 га.Серед інших великих ділянок агроінвесторам пропонують 1387 га на Харківщині. Це земельний масив із 352 ділянок у Дергачівському районі, який продає ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Гоптівське». Аукціон із продажу лота відбудеться 9 вересня. Стартова ціна – 28,77 млн грн.Традиційно на земельних торгах багато лотів виставляють приватні виконавці. Наприклад, приватний виконавець А.С. Дідківський із Житомирщини у вересні оголосив аж 136 аукціонів, а приватний виконавець Р.С. Варава із Київщини розмістив 35 оголошень. І тут можна знайти ділянки не лише для бізнесу, а й під житлову забудову. Таку продають із уцінкою у 15% на Вінниччині у с. Степанівка. Площа – 0,17 га. Аукціон заплановано на 26 вересня, а знижена стартова ціна становить 159 тис. грн.Менеджери майданчика Української універсальної біржі запрошують до земельних аукціонів усіх бажаючих. Тут допоможуть успішно та вчасно подати усі документи на торги, випрацювати переможну стратегію та супроводять у роботі аж до підписання угоди купівлі чи оренди.Усі земельні аукціони системи Прозорро.Продажі на майданчику Української універсальної біржі. Можна переглядати аукціони за категоріями чи іншими фільтрами: організатори, дата аукціону, регіон тощо.#продажземлі #економіка #фінанси #орендаземлі #бізнес #криптовалюти #сільськегосподарство

В Україні суттєво зросли ціни на землюВ Україні суттєво зросла вартість землі сільськогосподарського призначення. За даними Опендатабот, у липні 2025 року середня ціна гектара склала 69 628 гривень, що на майже 9 тисяч гривень вище, ніж у червні, пише agronews.ua.Це другий за величиною показник від початку року. Найдорожчим місяцем став квітень, коли гектар у середньому коштував 71 875 гривень. Найнижчі ціни зафіксували у березні — 54 607 гривень за гектар.Ринок також демонструє зростання обсягів продажу. У липні було реалізовано 21 611 гектарів, що на 759 гектарів більше, ніж у червні. Водночас пік продажів припав на лютий — тоді продали 27 572 гектари. Найменш активним залишався січень із показником 10 346 гектарів.Розрив у цінах між областями є разючим. Якщо в Івано-Франківській області гектар землі в середньому коштує 180 137 гривень, то в Донецькій — лише 30 665 гривень. У Київській області середня ціна складає 110 459 гривень, у Сумській — 103 502 гривні, а в Тернопільській — 99 476 гривень. Серед регіонів із найнижчою вартістю, окрім Донецької, — Запорізька (35 246 грн), Херсонська (35 761 грн) та Миколаївська (35 912 грн) області.Аналітики прогнозують подальше зростання цін. За оцінками експертів, протягом кількох найближчих років земля може подорожчати ще на 15–20%.https://agronews.ua/wp-content/uploads/2025/08/1-1756120135.webp «Ми оцінюємо, що динаміка буде позитивна. Але є багато факторів. Війна – один з основних, які впливають на динаміку ціни і на попит як пропозиції, так і купівлі», – зазначив координатор земельного комітету асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Лисецький.За його словами, найбільша активність на ринку зберігається у центральних областях, де зосереджені найбільші масиви сільгоспугідь, найродючіші ґрунти та найвищі показники агровиробництва.ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ: ВАРТІСТЬ І ЛОГІСТИКА Теги: агробізнес, вартість, динаміка, експерти, земля, області, прогноз, продаж, регіони, ринок, сільське господарство, ціни

На Черкащині власник равликової ферми вирощує понад 380 тисяч молюсківПетро Шаблій, житель села Кичинці, що на Черкащині, на своїй ділянці в 15 соток вирощує понад 380 тисяч равликів. Започаткував ферму з розведення цих молюсків у 2023 році, нині експортує їх за кордон та виготовляє власну продукцію. Про це повідомляє Суспільне.Зазначається, що усі равлики на фермі Петра Шаблія мешкають під дерев’яними щитами, які захищають молюсків від сонячного світла та хижаків.«У нас ще є такий відлякувач – сокіл, який покриває територіально та візуально локацію цю. Там є динамік, звуковий відлякувач, який імітує звуки хижих птахів і шпаки або синиці тоді не їдять равликів», – розповів він.Ідея створити равликову ферму на присадибній ділянці виникла у 2020 році та втілив її за три роки.«Тоді, ще маленька донечка назбирала і принесла виноградних равликів і каже: тато і мамо, я хочу равликів. От ми думали, що цією ідеєю обмежимося, але із цих п’яти равликів виросла ферма», – згадує власник ферми.Тепер Петро Шаблій доглядає за равликами, як за худобою – годує та пильнує, щоб не тікали.«Годуємо їх щовечора. Це суміш злакових: пшениця, кукурудза, соєвий шрот, це макуха», – розповів фермер.Півторамісячних равликів у господарстві пан Петро збирає у різний час. Дорослих равликів відсаджують до демонстраційних столів, де їх миють та готують до переробки. Торік, з 18 кілограмів мальків зібрали дві тонни равликів.«Частину продукції ми просто залишаємо в себе для того, щоб її приготувати, щоб наші гості, відвідувачі й просто люди могли її купити. Також частину продукції ми просто банально продаємо, експортуємо за кордон», – каже Петро Шаблій.

На Черкащині будують елеватор для комбікормового заводуТваринницька компанія «Агроплюс 2006» в Черкаській області активно займається будівництвом власного елеватора для комбікормового заводу. Обладнання зерносховища розраховане на зберігання 15 тис. т зерна, а при великому бажанні – до 40 тис. т. Про це розповів співвласник і гендиректор свинокомплексу Томас Бруннер, передає Elevatorist.«Це вісім силосів.Наразі маємо ціль додати ще два силоси протягом найближчих одного-двох років. Терміни реалізації залежатимуть від результатів сезону», – зазначив Бруннер.На будівництво елеватора компанії вдалось залучити грантові кошти програми USAID АГРО.«Мій проєкт виграв, тому що в нас “біла” і детальна документація на всі культури, що ми вирощуємо, на свиней. Тому вони допомагають нам будувати елеватор для зберігання сировини комбікормового заводу», – пояснив гендиректор «Агроплюс 2006».Він додав, що загальна вартість будівництва елеватора та заводу складає 86 млн грн.Також Бруннер зауважив, що в регіоні Черкащини погода може дати або дуже щедрий врожай, або навпаки – сильну посуху. Тож якщо сезон вдалий – елеватор може окупитися за два-три роки. Якщо ж, як торік, врожай середній, а зерно з низькою вологістю, то на окупність може піти п’ять-сім років.«Ви ж знаєте: елеватор заробляє не на зберіганні, а на сушінні. Чим вологіше зерно – тим дорожча послуга, тим більший наш прибуток», – каже Томас Бруннер.Вуглецеві ринки: що нового у 2025 році? Теги: USAID, будівництво, врожай, грантові кошти, елеватор, зберігання, зерносховище, комбікормовий завод, окупність, погода, сировина, сушіння