Афіна. Жінки проти раку | Обмеження проведення клінічних випробувань лише у «статусних» закладах...

Обмеження проведення клінічних випробувань лише у «статусних» закладах означає, що багато регіональних пацієнтів фактично втратять доступ до участі у дослідженнях. Університетські та наукові клініки, клінічні бази зосереджені переважно у великих містах, і для багатьох пацієнтів регулярні візити, лабораторні аналізи та моніторинг токсичності стануть логістично складними чи недосяжними. Це критично, адже виживаність безпосередньо залежить від своєчасного доступу до відповідної лінії терапії.Виключення досвідчених неуніверситетських онкоцентрів із клінічних випробувань неминуче призведе до зменшення кількості онкопротоколів та відтоку міжнародних досліджень в інші країни. Саме ці центри стабільно проходили аудити та інспекції регуляторних органів України та країн зі суворою регуляцією, зокрема EMA та FDA, забезпечують високий рівень якості та часто є серед світових лідерів за рекрутингом. Відтак, мають відповідний авторитет та довіру. Виключення таких центрів означатиме втрату доступу їхніх пацієнтів до інноваційної терапії. А для лікарів і центрів, які роками успішно працювали й розвивали свої центри, виключення з клінічних випробувань означає втрату професійного розвитку, можливостей міжнародного партнерства та погіршення спроможностей для своїх пацієнтів.Звуження мережі центрів уповільнить набір пацієнтів та знизить участь України у глобальних онкологічних клінічних випробуваннях. У 2024–2025 роках у світі щороку стартує понад 2100 нових онкологічних клінічних випробувань, і спонсори відкривають їх там, де існує достатня кількість досвідчених центрів, здатних забезпечити набір пацієнтів та якісні дані. В онкології це критично, адже лише 3–12% пацієнтів відповідають критеріям конкретного протоколу, тож потрібна широка та географічно розподілена мережа центрів клінічних випробувань.Якщо клінічні випробування будуть зосереджені лише в кількох університетських центрах, ці заклади швидко зіткнуться з перевантаженням. У таких умовах зростає ризик затримок в оцінці токсичності, несвоєчасних рішень щодо корекції лікування та відхилень від протоколу. Це особливо небезпечно при застосуванні імуно- та таргетної терапії, адже несвоєчасне виявлення побічних ефектів може становити безпосередню загрозу життю.Окремою загрозою є втрата безоплатної діагностики та моніторингу, що покриваються спонсорами клінічних випробувань: ПЕТ КТ, МРТ, КТ, імуногістохімія, NGS-панелі, розширені лабораторні дослідження та постійний контроль токсичності. У звичайних умовах це коштує державі й/або пацієнту десятки тисяч гривень щомісяця. Без цих обстежень прогресія виявлятиметься пізніше, а корекція терапії буде запізнілою — що неминуче знижує виживаність. Ще важливішим є доступ до інноваційних лікарських препаратів, які надає спонсор у межах клінічних випробувань безоплатно; їхня вартість може перевищувати сотні тисяч гривень на місяць для одного пацієнта. Це не лише втрата доступу до сучасного лікування, а й прямі фінансові втрати для державного бюджету: кошти могли б бути переорієнтовані на інші потреби системи охорони здоров’я.Україна, яка до війни була одним із ключових гравців у регіоні за кількістю онкопротоколів, а під час війни ціною великих зусиль зберегла участь у міжнародних програмах й намагається відновитися, ризикує остаточно втратити свої позиції у світових клінічних випробуваннях.🟥Звуження мережі центрів клінічних випробувань — це зменшення кількості протоколів, менше можливостей для українських пацієнтів отримати доступ до сучасної діагностики та інноваційного лікування, які у багатьох випадках здатні покращувати тривалість і якість життя.🟥Сподіваємося, що позиція пацієнтської спільноти буде почута та належним чином врахована при ухваленні подальших рішень.#АфінаЖінкиПротиРаку