Ще з читання до контексту. ЧитатиЧому галереї переживають кризу, навіть попри рекордну кількість багатих людей та мільйонні продажі на аукціонах?У колонці для The New York Times колишній директор Art Basel Марк Шпіглер пише, що сучасний арт-світ опинився у парадоксальній ситуації. За останні двадцять років кількість музеїв, бієнале, ярмарків, колекціонерських подій та публічної уваги до мистецтва різко зросла. Проте сам обсяг арт-ринку фактично не збільшився.З урахуванням інфляції глобальний ринок мистецтва сьогодні перебуває приблизно на тому ж рівні, що під час фінансової кризи 2009 року або пандемії 2020-го.Наслідки вже відчутні. Галереї по всьому світу закриваються. Навіть Pace Gallery — одна з найбільших галерей світу — оголосила про скорочення художників і персоналу. Її директор Марк Глімчер заявив, що нинішня галерейна модель «не просто зламана, а не підлягає ремонту».На думку Шпіглера, проблема полягає в тому, що мистецтво почали продавати як інвестиційний актив. Замість довгострокової підтримки художників ринок стимулював спекуляцію: купити молодого автора, швидко перепродати його роботу на аукціоні та отримати прибуток.У відповідь галереї почали контролювати покупців, створювати «чорні списки» перекупників і дедалі більше працювати через систему особистих зв’язків. Але така стратегія відштовхнула нових колекціонерів, які часто відчувають себе небажаними гостями у галерейному середовищі.Окрема проблема — молоді багаті люди дедалі рідше хочуть колекціонувати мистецтво. Для багатьох із них твір мистецтва виглядає не як джерело задоволення чи культурного капіталу, а як набір додаткових проблем: зберігання, страхування, транспортування, реставрація.Вихід автор бачить не у ще більшій глобалізації, а навпаки — у поверненні до локальних спільнот. Менше ярмарків, менше гонитви за міжнародною присутністю, більше роботи з колекціонерами у власних містах і регіонах.Найцікавіша думка тексту полягає в тому, що арт-світ створив ілюзію безперервного зростання. Насправді ж кількість подій, інституцій та учасників збільшувалася значно швидше, ніж кількість людей, готових регулярно купувати мистецтво.Іншими словами: арт-система стала більшою, але не багатшою.