Хроніки ARTBOOKS💙 | Дженнет Маккерді, авторка «Я рада, що моя мама померла» написала дебют...

Дженнет Маккерді, авторка «Я рада, що моя мама померла» написала дебютний художній роман «Удвічі молодша за нього»(Half His Age). Він тільки вийшов у Штатах, а Артбукс обіцяє видати українською вже цього року. Я читатиму, але поки спостерігаю багато розмов, це не дивне, бо роман про стосунки вчителя та учениці. Він був у нашому списку очікуваного, а поки перекажу статтю NYT. За словами Маккерді, лють, із якою вона писала «Вдвічі молодша за нього», мала глибоко особисте коріння. Як і оповідачка роману, вона мала стосунки з набагато старшим чоловіком у підлітковому віці, коли була вразливою і дуже невпевненою у власному тілі.Коли Маккерді було 18 і вона знімалася в iCarly, чоловік близько тридцяти років, який працював на проєкті, почав до неї домагатися: торкався, говорив, якою дорослою вона виглядає для свого віку. Його увага змушувала її почуватися особливою, навіть тоді, коли вона відчувала тиск та переживала досвіду, до якого емоційно не була готова.Про це вона вже писала в «Я рада, що моя мама померла», тож не планувала повертатися до нього в художній прозі. Але, як вона зізнається, неперероблений гнів нікуди не зник.«У мене було багато гніву після, який я хотіла дослідити. А гнів — дуже корисна емоція для письма», — каже вона.Маккерді додає, що майже не зустрічала книжок із молодою, складною героїнею, яка одночасно сексуально агресивна, імпульсивна, ненаситна і вразлива.«Вдвічі молодша за нього» сповнена тривожними й відвертими сценами сексу. Суперечок навколо багато, але Маккерді розуміла, що заходить на ризиковану територію, показуючи ці стосунки як формально добровільні, але вона навмисно не стирає різницю у віці й владі. Навпаки постійно підкреслює тривожні сигнали, які неможливо не помітити.І водночас тут є фантазія героїні про любов: якщо вона стане лялькою, маріонеткою без потреб і бажань, її, можливо, полюблять.Маккерді не боїться відштовхнути читачів. Вона хоче, щоб читачеві було некомфортно. Коли їй сказали, що роман одночасно захоплює і викликає нудоту, вона відповіла: «Це моя мрія».Ідея книжки з’явилася ще у 24 під час подорожі швидкісним потягом Японією. Реально писати авторка змогла лише через сім років. У 2022-му роман продали Ballantine — контракт на дві книжки, за семизначну суму.Маккерді каже, що табу як таке їй уже не цікаве. «Мені здається, ми культурно це вже пройшли. Мені важливіші нюанси й сіра зона». Для неї це психологічне дослідження того, як молода жінка взагалі опиняється в таких стосунках і що цьому передує.Редактор пропонував пом’якшити сексуальні сцени, але вона відмовилася. Квітчаста мова, евфемізми — все це, на її думку, романтизує насильство.«Я пробувала. Я просто не змогла це написати».Зараз Маккерді працює над новою художньою книжкою. І каже, що найбільше хоче, аби цю історію зрозуміли жінки. Повідомлень від тих, хто впізнав у романі власний досвід перекошеної влади у стосунках, уже багато.