«Наприкінці липня 1993 року Телботт розпочав тристоронні переговори з Мамедовим і Тарасюком, щоб знайти рішення. Ядерна зброя мала пройти демонтаж в Росії, а Україна мала отримувати платежі за комерційну цінність високозбагаченого урану, що міститься в ядерних боєголовках.Початковий раунд переговорів з українською стороною пройшов невдало. Тарасюк звернувся до Телботта з проханням укласти юридично обов'язковий договір, який би передбачав гарантії безпеки Заходу в обмін на повне ядерне роззброєння України. Крім того, Тарасюк вимагав, щоб право України на членство в НАТО було згадано в двосторонній хартії між США та Україною. Телботт відхилив обидва прохання. Юридичний договір вимагав би згоди Сенату США для ратифікації. Гарантії типу статті 5 НАТО не могли бути розглянуті, оскільки їх надання спровокувало б більше подібних запитів з боку інших пострадянських держав. У своїх щоденниках Телботт зазначав: «У нас довга 45-хвилинна суперечка щодо гарантій/договору безпеки тощо; це справді знеохочує; вони просто продовжують хвилюватися над цим питанням, як кісткою. Вони також намагаються згадати членство в НАТО в хартії. Я досить сильно відреагував щодо того, що я вважаю основною проблемою — вони хочуть бути членами НАТО, але не можуть. Це майже провал»».Із книги «Забезпечення миру в Європі: Строуб Телботт, НАТО та Росія після холодної війни» (2025)Це до теми що вже в 1992-93 українське керівництво розуміло загрозу із боку РФ. І намагалося отримати гарантії безпеки. Але це було і залишається важко. Просто багато-хто може думати що це тема нова (ні не нова) так само як і те, що нинішнє керівництво України далеко не перше стикається із викликом того як більш рівномірно перерозподілити обовʼязки, ризики і ціну підтримання балансу сил на сході Європи.Єдине що в 1990-ті і 2000-ні нас рятувало те що жили в тіні однополярного моменту на чолі із США - РФ була занадто слабка, щоб прямо кинути виклик існуючому порядку. А коли глобальний баланс сил почав мінятися то і модель гарантування безпеки розроблена тандемом Кучма-Горбулін в 1994-99 перестала працювати і ми це відчули на собі.