Живий класик стратегічних досліджень - сер Лоуренс Фрідман - долучився до дебатів про оптимальну воєнну стратегію на фоні уроків війни Україна-РФ і загалом останніх війн і конфліктів. Висновок не новий, але вартий повторення - війни на швидку анігіляцію радше виняток, а не правило. Але на жаль привабливість війн на аннігіляцію (на відміну від війн на виснаження) і помилкові припущення щодо можливості то швидко провести є джерелом ризиків.З.І. Історик Вільямсон Мюррей (1941-2023) в останній своїй книзі "The Dark Path: The Structure of War and the Rise of the West" (2024) взагалі доводить, що виснаження в останні 500 років домінуюча форма війни, не зважаючи на кратне зростання організації і ресурсів на Заході. Що власне війна на анігіляцію це унікальний збіг політичних (!) і вже потім воєнних обставин, який зустрічається вкрай рідко. Але це ніяк не переконує країни відмовитися від такого інструменту великої стратегії як погроза використання військової сили чи власне використання.https://www.foreignaffairs.com/age-forever-wars