«Є справи, де робота юристів виходить за межі просто процесу, принаймні в частині моральної складової. Адже йдеться про життя людини, про дітей, про місяці страху, стресу та нерозуміння. Про ситуацію, коли помилка державної машини може зламати долі, - каже Євген Грушовець, партнер ARIO. - Ми провели ґрунтовне адвокатське розслідування, але причин, чому українські правоохоронні органи так хочуть повернути Юлію додому попри відсутність будь-яких реальних доказів причетності до інкримінованого злочину, не знайшли. Проте сьогодні можемо сказати: тепер ці причини встановлюватимуть представники ДБР». Детальніше— у новині.📰Що почитати▫️Репортаж Юридичної практики з VІII Міжнародного кримінально-правового форуму, де одним зі спікерів бу Владислав Грищенко, радник ARIO. Наш адвокат розповів про розвиток практики щодо кримінальної відповідальності військовослужбовців.«Наскільки ця практика була цікавою? Спікер навів невтішну статистику починаючи з 2013 року, за якою кількість проваджень щодо кримінальної відповідальності військовослужбовців зросла на порядок, і ця тенденція триває», зазначає видання з посиланням на Владислава. Отже, він розповів про те, з чим система вже працює прямо зараз:-зростання кримінальних проваджень щодо військовослужбовців-за які статті найчастіше відкривають провадження-СЗЧ та дезертирство-де закон не встигає за реальністю війни-ризики для військових, коли дії в бойових умовах можуть отримувати кваліфікацію як воєнні злочини «Можна сказати, що це теж розвиток юридичної практики, коли військовослужбовці радилися з адвокатами, як їм правильно піти в СЗЧ, а потім ще домовлялися з прокурорами, щоби про них якомога скоріше внесли відомості в ЄРДР, якнайшвидше обвинувальний акт скерували до суду, щоби був вирок за угодою. Бо за цим вироком і угодою він зможе перейти в інший підрозділ і виконувати далі бойову роботу. Це такий дивний реверанс нашої юридичної практики, помножений на реалії нашого буденного життя», – поділився спікер. Репортаж – за посиланням.▫️Колонку партнерів ARIO Євгена Грушовця та Юліана Хорунжого для The Page щодо болючих питань інвестиційного клімату в Україні. «Як юристи ми бачимо цей інвестиційний клімат не зі сцени, не з боку панелей і круглих столів, а з боку своїх клієнтів. І те, з чим вони стикаються на практиці, часто має мало спільного з тим, що декларується на міжнародних майданчиках. Там мова про передбачуваність і верховенство права. Тут же ж: роки процесуальної невизначеності, управлінський хаос, відсутність захисту базових прав інвесторів, збитки….Поки ми декларуємо прозорість, європейську інтеграцію, реформи інституцій та захист інвесторів, реальний інвестиційний клімат формується конкретними історіями і тим, що відбувається з бізнесом, коли щось іде не за планом. Коли виникає спір із державою. Коли в справу заходять правоохоронні органи. Коли актив опиняється під чужим управлінням». За посиланням - реальна історія про «стратегічне» для енергетики підприємство.