Записки диванного архівіста | ​​Кожен генеалог-початківець на початку своїх досліджень припускає: "Я...

​​Кожен генеалог-початківець на початку своїх досліджень припускає: "Якщо у людей одне прізвище – це одна родина". Генеалог із досвідом знає, що все не так однозначно, і додає уточнення: "Якщо вони з одного села" або "Якщо це підтверджується ДНК-тестом". Дослідник-експерт розуміє, що одна й та сама родина могла змінювати прізвище в різні періоди, і часом це траплялося не раз.Вперше я зіткнувся з цим явищем, коли раптом мої Тимощуки на 20 років стали Лежнюками. Детальніше про це писав тут і тут.Згодом, досліджуючи історію того ж села Куманівка, помітив інші подібні випадки: Мрежук став Даниловим, Домбровський – Городиським.Але справжня загадка чекала на мене в історії родини моєї прабабці Онисії.🔍 Зміна прізвища в кожному поколінніВ її метриці зазначено, що її батько – Остап Козлюк. Проте в самій метриці Остапа він записаний як син Петра Кириловича Кирилюка.А в документах про народження Петра він уже значиться як син Кирила Козійчука.Батько Кирила в офіційних записах фігурував як Козієв або Козій.Тобто майже кожне покоління з 1760-х до 1880-х змінювало прізвище:👉 Козій → Козійчук → Кирилюк → КозлюкЧому так сталося? Причини для мене досі залишаються загадкою.💡 Прізвище як спосіб уникнути покаранняОднак деякі використовували зміну прізвища свідомо. Рідного брата мого прапрадіда Остапа, Семена Козлюка, як мінімум чотири рази засуджували до тюремного ув’язнення за крадіжки. І кожного разу він називався по-іншому. Чи робив він це для того, щоб уникнути суворішого покарання? Ймовірно так. Адже за повторну крадіжку термін ув’язнення збільшувався.📌 P.S. До речі, статистика злочинів кінця XIX століття в Куманівці дуже цікава і показова.Роздумую, чи не написати окремий допис під заголовком "Куманівський кримінал".