Комфорт та дизайн | П'ять відомих колекціонерівНайцікавіше у великих колекціонерах не варт...

П'ять відомих колекціонерівНайцікавіше у великих колекціонерах не вартість їхніх зібрань. А те, як пристрасть до певних речей повністю перебудовувала їхній спосіб жити. Ось п'ять таких історій - від маленьких починань до палаццо на Гранд-каналі.Пеґґі ҐуґенгаймПочала збирати картини молодих художників у Парижі наприкінці 1930-х - буквально за лічені місяці до початку Другої світової. Рятуючись від нацистської окупації, вивезла роботи разом із власними речами. У 1949 році придбала палаццо Веньє деї Леоні на Гранд-каналі у Венеції та перетворила його на свій дім. Кімнати розподілила між колекцією: їдальня - кубізм (Пікассо, Брак), тераса - скульптура просто неба. З 1951 року тричі на тиждень відчиняла свій дім для всіх охочих - безкоштовно. Гондольєри, пропливаючи повз, бачили бронзову статую Маріно Мариніна на терасі. Вона першою показала Джексона Поллока Європі - на Венеційській бієнале 1948 року. Після смерті заповіла і будинок, і колекцію фонду. Сьогодні це один із найвідвідуваніших музеїв Венеції.Віктор і Саллі ГанцПодружжя зі скромним достатком почало збирати мистецтво в 1940-х. Першу картину - портрет пензля Пікассо - Віктор придбав у 1941 році за 7 тисяч доларів. За наступні 50 років подружжя витратило на всю колекцію сумарно близько 2 мільйонів. Коли у 1997 році колекцію виставили на аукціоні, вона принесла понад 206 мільйонів. Це не про вдачу - це про послідовне, пристрасне й розумне збирання протягом цілого життя.Луї ла КазФранцузький лікар, який збирав те, що нікому не було потрібне: картини художників рококо і реалістів, котрими нехтували як приватні колекціонери, так і сам Лувр. Після смерті передав усю свою галерею паризькому музею. Сьогодні частина постійної колекції Лувру - це його дар. Він не був мільярдером. Він просто вмів бачити цінність там, де інші не дивилися.Богдан та Варвара ХаненкиКиївська родина, що зібрала одну з найзначніших приватних колекцій в Україні кінця XIX - початку XX століття. Їхній особняк на Терещенківській задумувався з самого початку як простір для колекції: кожна кімната - окремий «відділ». Після смерті Богдана у 1917 році Варвара передала все місту. Сьогодні це Музей Ханенків. Приклад того, як приватна пристрасть стає суспільним надбанням.Франсуа ПіноВласник групи Kering зібрав одну з найбільших приватних колекцій сучасного мистецтва у світі. Замість того щоб тримати її в сховищах, відкрив власні музеї - спочатку у Венеції (палаццо Ґрасі та Пунта делла Догана), потім у Парижі. Його підхід: мистецтво має бути доступним, а простір - відповідати йому. Архітектором перетворення венеційських палаццо на музейні зали став Тадао Андо.Всіх цих людей об'єднували не гроші і не зв'язки. Їх об'єднувало те, що колекція була самим життям. І простір навколо - чи то паризька квартира, чи то палаццо на каналі - підпорядковувався цьому.Комфорт та дизайн