Тільки уявіть: за вікном старовинного замку падає сніг. Ви лежите під ковдрою і ще трішечки чекаєте, перш ніж відкрити очі. На вустах посмішка, бо на вас чекає день без турбот та справ, єдина річ, якою ви зайняті, відпочинок і творчість. Дві речі, ну добре.Ваша кімната схожа на келію монахині: нічого зайвого і все необхідне. Ось зошит і ручка, ось светр.Ви спускаєтеся на сніданок, у компанії інших жінок пʼєте духмяну каву та закусуєте сирничками. Я теж за цим столом, ми перемовляємося про сни.Ви заходите до старовинної зали і знаходите місце за довгим деревʼяним столом. Після вступу, де я читаю для вас, ви починаєте писати про минуле, теперішнє та майбутнє. З кожним рядком приходить усвідомлення: ви варті кожного написаного слова. Ви згадуєте, що не лише та, хто обслуговує інших і вічно зайнята чужими справами. Ви є для себе. Це ваше життя, і ви маєте право жити його на повну.Ми закінчуємо сесію письма. Через маленьке віконечко ви бачите сонце. Ви хапаєте куртку та виходите на подвірʼя. Проходите по звивистій доріжці й видихаєте: перед вами відкривається озеро, оточене ялинками. Поверхня гладенька, у ній відображається небо і мʼякі хмари.Ви стоїте хвилину, дві, вам нікуди поспішати. Під чоботами скрипить сніг. І тихо думаєте, що це було правильне рішення — подарувати собі ці дні.Уявили. Це ваш ранок на ретриті “Життя між рядків: Зима”, який я проведу у лютому 2026 року. У нас залишилося три місця. До 15 грудня діють спеціальні умови для ранніх пташок.Реєструйтеся зараз: https://taiszolotkovska.com/wintermagic, ви варті створити для себе спогади на все життя.