Знаєте, що найбільше дивує? Те, що в нашому суспільстві досі вважають: якщо жінка-волонтер має манікюр, гарний вигляд і доглядає за собою — значить, вона недостатньо допомагає.Тоді хочу дещо пояснити.Я не палю. Не вживаю алкоголь. У мене немає татуювань. Але навіть якби все це було — це жодним чином не визначає, скільки добра чи користі робить людина.За чотири роки повноцінного волонтерства я особисто перевожу допомогу нашим захисникам. Їжджу під дронами, під ракетами, не сплю ночами, вирішую проблеми з автівками, шукаю кошти, закуповую необхідне, звітую, вислуховую десятки прохань щодня. І так, цими самими руками з манікюром я передаю ключі від машин нашим військовим, вантажу допомогу та обіймаю хлопців, які повертаються з пекла.І ще одна річ. Волонтерство — це не моя єдина справа. У мене є робота, на якій я працюю 24/7. Я заробляю свої кошти чесною працею. І маю повне право витратити частину своїх грошей на манікюр, зачіску чи будь-який інший догляд за собою.Бо доглядати за собою — це не злочин. Це нормально. Мені здається, кожна жінка має право бути доглянутою, відчувати себе красивою і не виправдовуватися за це перед сторонніми людьми.Найлегше рахувати чужі нігті та заглядати в чужий гаманець. Значно важче — сісти за кермо й поїхати туди, де небезпечно. Не спати ночами. Відкладати власні справи, щоб врятувати чиєсь життя.Тому наступного разу, перш ніж засуджувати волонтера за зовнішність, запитайте себе: а що особисто зробили ви?Я не ідеальна. Я просто людина, яка вже четвертий рік намагається встигнути все: працювати, допомагати армії, бути мамою і залишатися жінкою.І знаєте що? Я не буду вибачатися за свій манікюр. Бо він жодного разу не завадив мені робити те, що багато хто не наважився б зробити навіть без нього. 🇺🇦