За згодою батьків! Головним нормативним актом, який детально прописує цю процедуру, є Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (зокрема Статті 8 та 9), а також «Порядок декларування та реєстрації місця проживання», затверджений Постановою Кабміну № 1492. Законодавство розмежовує правила залежно від віку дитини:1. Для дітей до 14 років (малолітні)

Згідно з Порядком КМУ, подання заяви про зняття з реєстрації або реєстрацію дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків за письмовою згодою іншого.Як надається згода: Другий з батьків має або особисто прийти в ЦНАП і підписати заяву в присутності адміністратора, або надати нотаріально засвідчену згоду. Якщо оформлення йде через Дію, другий з батьків отримує сповіщення у свій застосунок і має підтвердити дію своїм електронним підписом.2. Для дітей від 14 до 18 років (неповнолітні)

Згідно зі статтею 9 профільного Закону, підліток після отримання ID-картки вже має право подавати заяву про зняття з реєстрації самостійно. Проте, оскільки він ще не має повної цивільної дієздатності, закон вимагає:«...здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них...»Тобто сам підліток є заявником, але батько/мати повинні письмово чи електронно (в Дії) підтвердити, що вони не проти.Звідки взагалі взялася вимога про участь обох батьків?

Ця норма випливає з фундаментального принципу Сімейного кодексу України (СКУ):Стаття 141 СКУ встановлює, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі, чи розлучені.Стаття 29 Цивільного кодексу України зазначає, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з яким вона проживає. Для дитини від 10 до 14 років місце проживання визначається за спільною Правила зняття з реєстраціі неповнолітніхЛише за згодою батьків. Оскільки реєстрація «прив'язує» дитину до конкретного житла, держава захищає права того з батьків, хто може проживати окремо, щоб інший не міг одноосібно таємно змінити місце проживання дитини (наприклад, вивезти в інший регіон чи приховати її розташування).