З числа «примарних» біг-бендів потрібно виокремити насамперед оркестр Гленна Міллера. Жоден з біг-бендів не мав такої кількості кавер-копій, як цей легендарний оркестр. Про це я вже згадував в своїх попередніх нарисах. Втім, була пряма спадкова лінія, Текса Беннеке.

У 1984 році неабиякий успіх мала в медіа та на сцені реінкарнація «золотого» міллерівського репертуару у виконанні ще живих артистів тієї пори.

A Moonlight Serenade, 1984 🎧

Взагалі з 80-х років і донині функціонує щонайменше дві, окрім «оригінальної» Текса Беннеке, версії ghost band оркестру Гленна Міллера – американська (лідер Леррі ОʼБрайен), нідерландсько-німецька (лідер Віл Селден, саме цей склад міллерівських «привидів» неодноразово гастролював у Києві та ін. наших містах). Керівник прямих спадкоємців оригіналу Текс Беннеке у 1998 влаштував прощальне меморіальне турне свого оркестру, до складу якого ввійшли не тільки ще живі тоді музиканти справжнього бенду Г. Міллера (здебільшого, військових часів), а й інші ветерани біг-бендів swing times, і цей ghost project припинився.

Larry O’Brian ghost project, 1983 🎧
Will Salden ghost project, 2012 🎧

Менш відомим є ще один «привид» – “Glenn Miller Orchestra Scandinavia”. Як на мене, дуже якісна копія далекого оригіналу.

Perfidia – St. Louis Blues March 🎧

На даний момент реально в живих перебуває один-єдиний музикант справжнього оркестру Гленна Міллера. Я про нього та його біг-бенд вже повідав в попередніх нарисах. Із задоволенням повторюю: Рею Ентоні 104 роки і хоча маестро зі зрозумілих причин вже професійно не активний, він доволі бадьорий і ділиться в етері спогадами, жартує. Живе. Як живе і його «золота» труба. (Принаймні, в записі).

Mercі, Cherie 🎧

[Д о п о в н е н н я. У США та Великій Британії добру памʼять про легендарний оркестр ВПС США під орудою Гленна Міллера зберігають особливо шанобливо. Пропоную ознайомитися з ретро-програмою сучасного військового Air Force Band (USA), 2019 рік. Співає моя улюблениця Вероніка Свіфт.

A Glenn Miller Swing Time Celebration 🎧

Даним концертом була відмічена 75-та річниця перебування оркестру Гленна Міллера в 1944 році в Лондон в студії BBС, на радіохвилях якого йшла музпропоганда – пряма трансляція американського джазу на фронти Другої світової].