Преподобний Никодим Святогорець каже: «Даючи собі високу ціну і високо про себе думаючи, природно, зверхньо дивимося ми на інших, засуджуємо їх і зневажаємо, тому що нам здається, що ми далекі від тих вад, яких, як нам здається, не цураються інші». Ми високо про себе думаємо. Нам здається, що ми позбавлені тих недоліків, які є у наших ближніх. Наприклад, людина засуджує алкоголіка і говорить про нього різні гидоти, вважаючи себе вищою, тому що в ній немає цієї пристрасті. Так, можливо, ти не алкоголік, який зловживає спиртним, але ти алкоголік в інших своїх пристрастях і гріхах, які, можливо, ще гірші від цього. Адже той, хто має про себе високе уявлення, винен перед Богом. Людина, яка усвідомлює свої численні недоліки, ніколи не буде засуджувати ближнього. І навпаки, той, хто думає, що він чистий, легко стане засуджувати ближнього, думаючи, що він вільний від конкретного гріха. За логікою, він ніби чистий, але з духовного погляду - ні. Це злочин Божих заповідей. Митрополит Лімасольський Афанасій