Світло і тепло. Є ситуаиції, коли крик допомагає вирішити проблему, а є коли все погіршує. Минулого тижня вирішення проблем зі світла перетворилося в публічний срач. Замість того, аби зорієнтувати людей, дати поради, допомогти перенести складнощі, усі змагалися у звинуваченнях. Опозиція - звинувачувала владу, влада звинувачувала місцеву владу. Люди на це дивилися, сатаніли, обирали свою сторону, згідно із політичними вподобаннями, і продовжували сатаніти "в компанії". Усі ми знаємо, що є за що дорікнути і центральній владі, і місцевій. Уточнювати не буду, аби накиудвати на вентилятор саме в цей тяжкий час. Але як же це напсравді зручно, коли завжди можна перекласти відповідальність на когось іншого, особливо на свого політичного опонента. Це ж і опонента можна притопити і на наступний раз можна сильно не напрягатися, бо буде кого звинуватити. А хто був із людьми? Окремі політики до речі проводили людську комунікацію, але це все загубилося в срачі стосовно того, хто ж проїбав більше за іншого, а хто у нас - чистий і святий. І замість того, аби людей заспокоювати, дати поради, підтримати в складний момент, срач генерувався тисячами кубометрів. Ризикну припустити, що найбільше в плані тримання рівноваги в суспільстві минулого тижня зробили НАБУ та Тимошенко, бо люди хоч відволіклися на цю кунсткамеру та мемів наробили.