Source
𝑨𝒏𝒏𝒂 𝑺𝒉𝒌𝒂𝒍𝒆𝒏𝒌𝒐, 𝐀𝐦𝐢𝐠𝐨𝐬 𝐝𝐞 𝐔𝐜𝐫𝐚𝐧𝐢𝐚 | КОЛИ ТИ СТАЄШ СПРАВЖНІМ ALICANTINO?Коли не дратуєшся, а мимоволі усміх...
1 750 Views/Reach
2026-10-04 17:37
Message №789
КОЛИ ТИ СТАЄШ СПРАВЖНІМ ALICANTINO?
Коли не дратуєшся, а мимоволі усміхаєшся, йдучи повільним кроком за дідусем і бабусею з ходунками , бо в них свій темп і своє право на цю вулицю.
Коли в черзі в магазині відступаєш на крок, щоб без слів пропустити поперед себе людину з пляшкою коли й багетом. І навіть бабусі, що повільно витягають свій маленький гаманець щоб розрахуватися, вже не дратують.
Коли після подорожі вʼїхав на набережну біля Постигету, побачив яхти, і зрозумів як це тобі все знайоме і як ти сумував.
Коли маршрут прокладаєш по тіні, бо сонце влітку невблаганне. А взимку ….ну ти знаєш що робити )).
Коли вечеря починається не раніше 22:00, і ти не рахуєш калорії, ти рахуєш моменти з родиною.
Коли вітаєшся з незнайомцями просто так, і вони відповідають.
Коли не купаєшся після шторму, бо вода трохи каламутна, але просто сидиш на березі, дивишся на море й вдихаєш корисну сіль.
Коли купуєш підручники не в супермаркеті, а в маленькій книгарні біля дому , бо хочеш, щоб вона вижила.
Коли вітаєшся з усіма продавцями і працівниками кафетерій в округу на ім’я. І знаєш, який автобус тебе сьогодні довезе, бо їх водії вже як знайомі.
Коли розумієш, чому La Nit de Sant Joan не просто феєрверк, а щось, що спалює старе, щоб звільнити місце для нового.
Коли знаєш, що школи тут не для змагань між батьками, а для дітей.
Коли говориш з гордістю: “Я живу в Аліканте.”
Коли бачиш пошкрябину на своїй машині й не драматизуєш, а просто сідаєш і їдеш далі.
Коли, приїхавши на кілька днів додому, вже на другий день сумуєш за цим іспанським повітрям. І тільки в El Altet (аеропорт Ельче) розумієш - ось він, дім.
Коли пристібаєшся в авто не для штрафу, а тому що це нормально. Cinturón і позаду також
Коли сортуєш сміття.
Коли починаєш сюсюкати з немовлям у візочку.
Коли не просто показуєш дорогу туристу, а проводжаєш його до повороту.
Коли залипаєш із сусідкою біля дверей на пів години, не пам’ятаючи, куди йшла.
Коли щоранку прокидаєшся й усміхаєшся. Бо є сонце. Є життя. Є здоров’я. А що ще потрібно?🇪🇸
Підписуйся 👉
𝒜𝓃𝓃𝒶 𝒮𝒽𝓀𝒶𝓁ℯ𝓃𝓀ℴ
Підписатися на канал
https://t.me/amigosdeucrania
Коли не дратуєшся, а мимоволі усміхаєшся, йдучи повільним кроком за дідусем і бабусею з ходунками , бо в них свій темп і своє право на цю вулицю.
Коли в черзі в магазині відступаєш на крок, щоб без слів пропустити поперед себе людину з пляшкою коли й багетом. І навіть бабусі, що повільно витягають свій маленький гаманець щоб розрахуватися, вже не дратують.
Коли після подорожі вʼїхав на набережну біля Постигету, побачив яхти, і зрозумів як це тобі все знайоме і як ти сумував.
Коли маршрут прокладаєш по тіні, бо сонце влітку невблаганне. А взимку ….ну ти знаєш що робити )).
Коли вечеря починається не раніше 22:00, і ти не рахуєш калорії, ти рахуєш моменти з родиною.
Коли вітаєшся з незнайомцями просто так, і вони відповідають.
Коли не купаєшся після шторму, бо вода трохи каламутна, але просто сидиш на березі, дивишся на море й вдихаєш корисну сіль.
Коли купуєш підручники не в супермаркеті, а в маленькій книгарні біля дому , бо хочеш, щоб вона вижила.
Коли вітаєшся з усіма продавцями і працівниками кафетерій в округу на ім’я. І знаєш, який автобус тебе сьогодні довезе, бо їх водії вже як знайомі.
Коли розумієш, чому La Nit de Sant Joan не просто феєрверк, а щось, що спалює старе, щоб звільнити місце для нового.
Коли знаєш, що школи тут не для змагань між батьками, а для дітей.
Коли говориш з гордістю: “Я живу в Аліканте.”
Коли бачиш пошкрябину на своїй машині й не драматизуєш, а просто сідаєш і їдеш далі.
Коли, приїхавши на кілька днів додому, вже на другий день сумуєш за цим іспанським повітрям. І тільки в El Altet (аеропорт Ельче) розумієш - ось він, дім.
Коли пристібаєшся в авто не для штрафу, а тому що це нормально. Cinturón і позаду також
Коли сортуєш сміття.
Коли починаєш сюсюкати з немовлям у візочку.
Коли не просто показуєш дорогу туристу, а проводжаєш його до повороту.
Коли залипаєш із сусідкою біля дверей на пів години, не пам’ятаючи, куди йшла.
Коли щоранку прокидаєшся й усміхаєшся. Бо є сонце. Є життя. Є здоров’я. А що ще потрібно?🇪🇸
Підписуйся 👉
𝒜𝓃𝓃𝒶 𝒮𝒽𝓀𝒶𝓁ℯ𝓃𝓀ℴ
Підписатися на канал
https://t.me/amigosdeucrania