Чому data-test-id — це біль? • Бо їх треба прокидати в коді всюди, хоча реально вони потрібні тільки для автотестів. • Таска “додати data-test-id” — це завжди лоу пріоріті. Її бере самий лінивий дев, якому нема шо на стендапі сказати. Або береш і робиш сам. 🙃 • В React’і це часто болюче — щоб прокинути айдішнік кудись глибоко, треба модифікувати купу вкладених компонентів. • Це техборг: • змінюється компонент — міняй data-test-id; • редизайн або рефакторинг — компонент зник, що робити з тестами? Натягувати айдішнік на новий компонент чи переписувати півпейджобджекта? • на проді треба вирізати ці атрибути для мінімізації — ще одна порція складності в коді.І все це — тільки для автотестів, які парсять DOM і намагаються працювати з UI як юзер. Хвилинку… А ще ж є скрінрідери — вони теж так роблять 👀🎯 Вихід: accessibility-based локаториARIA-атрибути, ролі, лейбли — це вже не просто “та знову ті куеї якусь херню хочать, потерплять”, це про юзерів на проді.І тепер, якщо “тест не може знайти кнопку” — це не тільки проблема QA, це проблема, бо реальні юзери теж не можуть її знайти або натиснути! 🔥От вам і союзник — accessibility. Впроваджуйте раз, і користь всім.