🚴‍♀️ Життя замєчатєльних людей в пєрді рідних земель Валєра - наш сусід. Класний, добрий, беззубий мужик, колишній шахтар, вже на пенсії, постійно допомагав нам то з бензопилкою для дров, то картоплі принесе, то ще щось. Але головне - він нам гріє воду для душа.Валєра роботящий мужичок, у нього своє хазяйство, гуси, свині, курки, ще допомагає по дрібницям сусідам, крутиться, мутиться та підбухує (ну як же без цього), через що інколи ми залишаємося непомитими. Але ми не жаліємося, він людина хороша.На днях приходжу митися. Сидить Валєра, п'є пивко, сумний-сумний, як опіздюлений кіт. Кажу - "Валєра, шо трапилось?"- Та хуйня це все - сумно відмахується Валєра і запалює цигарку. - Що хуйня?- Та поскандалив з жінкою і вона збігла."Треба провести розслідування, розплутати цю таємницю", думаю я, відчуваючи себе як мінімум Бігусом, як максимум - Бобом Вудвордом і Карлом Берстайном, які викрили "Вотергейтський скандал". - Куди збігла?- Та не знаю я, - сумує Валєра.- А чого поскандалив? - Та вєлосіпеда їй не дав.- А чого не дав вєлосіпеда?- Та вона до подружки хотіла їхати, а я її не пустив. І вєлосіпед мій, а не її. Я його навіть відвіз до знайомих і заховав у них, щоб вона до подружки не їхала.- А чого не пустив?!- Та подружка там така пизданута, мізки їй промиває постійно. Я її до себе на поріг навіть не пускаю. Якось приїхала до мене на вєліку, а я їй і кажу - "Їдь назад, не пущу тебе на поріг". А вона мене на хуй послала. Ну я взяв каністру з бензином, взяв її вєлік і підпалив. Ходімо покажу.Валєра веде мене в сарай, там смердить курями, гівном і стоїть спалений вєлік подружки його жінки.- Валєра, - кажу. - Нахуя вам спалений вєлік?- Трофей, - сміється Валєра, потім на обличчя знову налазить вікова скорбота:- Жінка на мене накричала і викинула мій телефон в туалет. Тепер за новий телефон треба віддавати тисяч шість, - похмуро каже і тяжко зітхає."Справа розкрита", думаю я. А вслух кажу:- Ну не сумуйте. Якщо любить - повернеться. Все буде добре. Поговорите як дорослі люди, все налагодиться.- Та... - маше рукою сумний Валєра. І з фатальними нотками прийняття долі та абсурдності екзистенції, гордо випрямивши спину і ковтнувши пивка, додає: - Хуйня це все.Сенека, Аврелій та Епіктет на небесах схвалююче кивають головами і з батьківською гордістю дивляться на Валєру, хай він про них ніколи і не чув.