AGGEEK

🌾 Найменший урожай пшениці за 60 років: чому неврожай у США грає на руку УкраїніСША можуть зібрати найменший урожай озимої пшениці з 1965/66 МР. За травневим звітом USDA, виробництво озимої пшениці прогнозується на рівні 1 048 млн бушелів — на 25% менше за минулий рік. Найсильніше просів сегмент Hard Red Winter — мінус 36% рік до року. Причина — посуха. Близько 65% площ під озимою пшеницею в США опинилися в зонах дефіциту вологи, а частка посівів у доброму й відмінному стані впала до 27% — найнижчий показник із 1996 року. Ринок відреагував миттєво. У день публікації звіту чиказькі ф'ючерси SRW підскочили на 32–42 центи, а контракти KC HRW зросли до денного ліміту. 12 травня пшениця сягнула дворічного максимуму близько $6,8/бушель, після чого відкотилася до ~$6,5 на фіксації прибутку. Додатковий чинник підтримки — торговельна угода, за якою Китай зобов'язався імпортувати щонайменше $17 млрд агропродукції США щороку до 2028-го. 🇺🇦Що з озиминою в Україні?Українська пшениця теж пройшла зиму непросто. Незадовільний стан озимих, що потребуватимуть пересіву або підсіву, Укргідрометцентр зафіксував на 12% площ. Мінекономіки прогнозує урожай пшениці-2026 на рівні 22,4 млн тонн проти 23,34 млн торік (–4%). Для внутрішнього ринку зерна вистачить із запасом: загальна пропозиція пшениці з перехідними залишками оцінюється приблизно у 26,6 млн тонн за внутрішньої потреби лише 6,4 млн тонн. Тобто весь «зайвий» обсяг — на експорт. Світовий баланс пшениці цьогоріч помітно тонший: слабкий американський урожай тисне на пропозицію, а геополітика підпирає ціни знизу. Для українських аграріїв це радше шанс — навіть із дещо скромнішим валом сезон-2026 має всі підстави пройти за цінами, привабливішими за торішні.

ЄС готує пакет допомоги фермерам на закупівлю добрив💶 Європейська комісія 19 травня ухвалила новий План дій щодо добрив, який передбачає фінансову підтримку фермерів та зменшення залежності ЄС від імпорту.🌾 У Єврокомісії визнають: останні перебої з постачанням добрив і стрибки цін серйозно вдарили по аграріях та показали вразливість європейського агросектору до зовнішніх криз.📌 Що передбачає план:▪️ екстрену фінансову підтримку фермерів;▪️ поповнення аграрного резерву ЄС;▪️ спрощення доступу до коштів у межах Спільної аграрної політики;▪️ більшу гнучкість щодо авансових платежів;▪️ стимули для технологій, які зменшують використання добрив.🏭 Окремий фокус — підтримка європейського виробництва добрив, щоб уникнути деіндустріалізації та залежності від імпорту.♻️ ЄС також планує активніше розвивати біо- та низьковуглецеві добрива:— біостимулятори;— мікробні рішення;— органічні добрива;— переробку азоту та фосфору;— продукти на основі водоростей та біомаси.💰 Фінансовий пакет підтримки для фермерів Єврокомісія планує представити вже до літа — щоб аграрії отримали додаткову ліквідність перед новим виробничим сезоном.

🚜 Kioti оснащує трактори HX та RX системами Isobus, GPS і AutosteerПівденнокорейський виробник Kioti представив нові технологічні рішення для тракторів серій HX та RX. У співпраці з італійською компанією AvMap техніка отримала підтримку Isobus, сучасну GPS-навігацію та систему автоматичного керування Autosteer.📌 Нові функції покликані спростити інтеграцію сучасного обладнання та цифрових технологій у сільське господарство.✔️ Isobus та Task ControllerТрактор може працювати з обладнанням різних брендів через один термінал. Система також підтримує карти-завдання та автоматичну реєстрацію польових операцій.✔️ Телематична система TMSНова система дозволяє дилерам і сервісним центрам дистанційно контролювати стан техніки, переглядати помилки та швидше реагувати на несправності.✔️ Автоматичне керування з RTK-корекцієюСистема Autosteer використовує “розумну” антену з GPS-приймачем, датчиками руху та 4G-модемом. Завдяки RTK-корекції точність водіння становить близько 2 см навіть на нерівному рельєфі.

🚜 В Україні можуть запровадити цифровий контроль елеваторівПісля скандалу навколо елеватора «Волиця-Агро», де заявили про нестачу понад 100 тис. тонн зерна, в Україні знову заговорили про необхідність прозорого контролю зернових залишків.Компанія INBULK презентувала державі систему цифрового контролю руху зерна на елеваторах. Її головна мета — зробити облік зерна прозорим та прив’язаним до реального фізичного руху продукції.📌 Що пропонують:✔️ контроль фактичної місткості елеваторів;✔️ інтеграцію з ваговими комплексами;✔️ підтвердження всіх операцій електронним підписом власника зерна;✔️ автоматичні сповіщення про підозрілі операції чи невідповідності ваги.У системі кожна операція має підтверджуватись власником зерна, а всі дані — синхронізуватись між елеватором, логістикою та державним реєстром.💬 У INBULK наголошують: паперові документи більше не можуть бути основою контролю зерна в масштабах країни.Очікується, що така система не лише зменшить ризики махінацій, а й полегшить аграріям доступ до кредитування та страхування завдяки прозорим і підтвердженим даним.Україна може стати однією з перших країн, де контроль руху зерна на елеваторах працюватиме в режимі реального часу на національному рівні.

📱В Україні запустили CO₂-калькулятор для агробізнесуProCredit Group запустила в Україні онлайн-сервіс для розрахунку викидів парникових газів у рослинництві та тваринництві.Інструмент орієнтований на малий і середній агробізнес. Калькулятор безкоштовний, працює онлайн і не потребує спеціальних технічних знань.📊 Для розрахунку достатньо базових даних господарства:👉 використання пального;👉 споживання електроенергії;👉 операційні процеси підприємства.У результаті агровиробник отримує оцінку викидів CO₂ та бачить, які саме процеси формують найбільший “вуглецевий слід”.У ProCredit зазначають, що тема обліку викидів для агросектору стає все більш практичною, а не “теоретичною ESG-історією”. Причин кілька:▪️ банки та міжнародні партнери дедалі частіше запитують такі дані;▪️ європейська кліматична політика поступово впливає на вимоги до постачальників;▪️ агрокомпанії починають краще рахувати ефективність використання ресурсів.Фактично, CO₂-облік стає ще одним елементом управління економікою господарства — поряд із пальним, добривами та врожайністю.🔗 Скористатися CO₂-калькулятором

💰 Фермерам дадуть до 1,1 млн грн через ДАР: стартував новий грантовий циклЗ 13 травня у Державному аграрному реєстрі стартує прийом заявок на нову грантову програму для агровиробників із 8 областей України.🌱 Гроші можна буде отримати на:👉 техніку та обладнання;👉 переробку;👉 інфраструктуру;👉 зелені технології;👉 розвиток виробництва з доданою вартістю.📍 Програма доступна для фермерів із:Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Волинської, Тернопільської та Хмельницької областей.📌 Розмір грантів:▪️ до 440 500 грн — для малих виробників;▪️ до 1 101 250 грн — для мікро- та малих агропідприємств, кооперативів і виробників продукції з географічними зазначеннями.🧀 Для Закарпаття окремо підтримуватимуть виробників закарпатського меду, вина та традиційних гуцульських сирів.🐟 У частині областей гранти також охоплюють аквакультуру, ягідництво, овочівництво та недеревну лісову продукцію.⏳ Подати заявку через ДАР можна до 14 червня 2026 року.⚠️ У програмі передбачене співфінансування з боку учасників.

🤖 Кінець епохи сторожів з ліхтариком: Bayer запустила роботів-собак охороняти кукурудзу🐕 На Гаваях тепер патрулюють поля не люди, а чотирилапі роботи. Компанія Bayer розгорнула автономні платформи DroneDog від Asylon для охорони насіннєвих посівів кукурудзи — 8 тис. акрів, де вирощують до 90% насіння компанії. Вдень і вночі, без перерв і скарг на умови праці.👁️ Що вміє робот-собака. Тепловізійні та оптичні камери, штучний інтелект, хмарне підключення і трансляція відео в реальному часі. Виявив загрозу — сигналізував. Змінилась зміна — пішов на зарядку. Жодних людських помилок о третій ночі.💰 Навіщо це Bayer. Насіннєві посіви — дорогий актив, який приваблює вандалів, диких тварин і загрозу пожеж. Утримувати цілодобову охорону з людей — дорого і складно. Роботи вирішили одразу три проблеми: збільшили частоту патрулювань, знизили витрати на безпеку і прибрали людей з небезпечних ситуацій.🇺🇦 А що Україна? Роботизовані платформи в нас вже є — але поки переважно на фронті: розвідка, логістика. В цивільному агросекторі таких рішень ще немає. Але охороняти цінні посіви, зерносховища чи агроінфраструктуру — завдання не менш актуальне, ніж на Гаваях.

🌱 В Україні врегулювали використання земель із торфовищамиУряд затвердив нові правила використання земель, на яких розташовані торфовища. Відтепер такі території матимуть особливий правовий режим, а рішення щодо їх використання ухвалюватимуться з урахуванням екологічної та природної цінності 🌍📌 Що змінюється:▪️ у Державному земельному кадастрі з’явиться окремий інформаційний шар із позначенням ділянок, де є торфовища;▪️ під час передачі землі у власність чи користування враховуватимуть наявність торфовищ;▪️ зміна цільового призначення таких земель здійснюватиметься за новими правилами;▪️ визначено можливі види використання земель із торфовищами.Нові підходи допоможуть зберегти водорегулювальні, кліматичні та екологічні функції торфовищ, а також зробити управління землями більш прозорим та системним.❗️Водночас власникам і користувачам земель не потрібно переоформлювати документи — нові правила стосуються лише майбутніх рішень щодо формування ділянок або зміни їх призначення.Окремо документ враховує питання земель для громадян, чиє майно було знищене через збройну агресію рф.

🌾📊 Як точне землеробство стає доступним для малих фермерівУ селі Толсте (Тернопільська область) на фермі «Ель Гаучо» компанія Агросем показала, як цифрові технології вже сьогодні змінюють агровиробництво — від збору даних до повністю автоматизованої роботи техніки.👉 Завдяки цьому фермери:приймають рішення на основі данихоптимізують витратипідвищують врожайність🚜 Тепер доступно не лише агрохолдингамРаніше точне землеробство було “розкішшю” для великих компаній.Сьогодні — завдяки аутсорсингу:✔️ не потрібно купувати дорогу інфраструктуру✔️ можна підключитися до готових сервісів✔️ доступ отримують навіть малі господарства🤖 Як працює автоматизаціяПісля роботи агронома:створюється карта диференційованого внесенняформується план робітдані автоматично передаються в техніку📲 Через John Deere Operations Center:трактор сам отримує завданнямеханізатор просто заїжджає в полесистема одразу показує, що робити👉 один клік — і техніка починає роботу🌍 Масштаб проєктуЗ 2026 року в рамках Програми АГРО (за підтримки уряду США):🌱 понад 262 фермерських господарства🌱 більше 230 тис. гадоступ до:👉 агрохімічного аналізу ґрунтів👉погодного моніторингу👉цифрового управління

⛽ Нафта падає — і зернові можуть потягнутись за нею📉 Трамп знову заявив про прогрес у переговорах щодо миру в Перській затоці. Ринок відреагував — нафта подешевшала помітніше, ніж після попередніх подібних заяв. Чи це реальний прорив чи чергові слова — поки незрозуміло. Але ринок вже реагує.🌾 Що це означає для аграріїв. Ціни на зерно і соняшник зараз тримаються не лише на реальному попиті — частина цієї ціни виросла через загальну нестабільність у світі через конфлікт в Перській затоці. Якщо ситуація там почне заспокоюватись — ця «премія за страх» може зникнути, і ціни підуть вниз.📊 За даними Barva Invest, графіки ф’ючерсів на нафту показують: ринок досі закладає тривалість конфлікту в найближчі ціни. Але щойно з’являється натяк на мир — різниця між ближніми і дальніми контрактами різко скорочується. Ринок нервовий і реагує швидко.⚠️ Практична порада. Якщо плануєте продавати зерно чи олійні найближчими днями — слідкуйте за новинами з Перської затоки. Закупівельні ціни можуть просісти ще до того, як ситуація проясниться.​​​​​​​​​​​​​​​​