Сьогодні ХАІ став майданчиком для діалогу і дискусії між бізнесом, владою і спільнотою університету, як джерелом кадрового забезпечення, як для приватних, так і для державних підприємств.І недооцінити цю зустріч неможливо, адже рівень зацікавленості кожної зі сторін має найвищий. Ми потребуємо один одного - об'єднавши зусилля, ми можемо дати результат, який підвищить метрики кожного стейкхолдера, хто сьогодні обирає бути в Харкові і продовжувати розвивати наш регіон.За дорученням начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова його заступник Євген Іванов провів виїзне засідання платформи «Діалог влади та бізнесу». Також був присутнім директор Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОВА Іван Дудка. Приймаюча сторона - виконувач обов'язків ректора ХАІ Олексій Литвинов, представники адміністрації і професорсько-педагогічний склад університету, а також студентство.Серед питань були розглянуті існуючі кейси, запроваджені університетом, прозвучали пропозиції з побудови спільного досвіду бізнес-університет, а також пошуки механізмів для найшвидшої імплементації дуальної освіти. Одне з питань порядку денного – розробка спільних освітніх програм, що включатимуть пряму співпрацю закладів вищої освіти і підприємств. Також заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов наголосив на актуальності інвестицій бізнесу в заклади освіти задля забезпечення сучасного обладнання, облаштування наукових лабораторій та надання студентам додаткових стипендій. Це початок, який має на меті вирости у крутий проєкт, в якому кожен рівноцінно включений 24/7 задля спільного результату. Впевнені, це і є формула успіху, і виживання.YT l Inst l Fb l Tg
30 липня — День, коли людина вперше поїхала Місяцем на колесах.Вчора виповнилось 54 роки з моменту посадки місячного модуля Falcon місії Apollo 15.30 липня 1971 року астронавти Дейв Скотт і Джеймс Ірвін висадилися в районі гір Апенніни (Місяць) — найскладнішій з усіх ділянок, де працювали екіпажі "Аполлона". Це була зона з крутим рельєфом, кам’янистим ґрунтом і великою науковою цінністю.🔸 Це була перша місія "Аполлона" з місяцеходом (Lunar Roving Vehicle),🔸 Вперше — з геологом у складі екіпажу (Альфред Ворден залишився на орбіті),🔸 І вперше — настільки орієнтована на ґрунтовні наукові дослідження.Завдяки роверу астронавти змогли обстежити територію радіусом кількох кілометрів — те, що раніше було неможливо пішки. За три виходи на поверхню вони провели серію досліджень і зібрали понад 77 кг зразків місячного ґрунту.Це був новий рівень у вивченні Місяця: складніші маршрути, точніші вимірювання, глибша геологія.📍Apollo 15 стала першою місією, яка перетворила висадку на Місяць на повноцінну мобільну наукову експедицію — підхід, який сьогодні наслідує програма NASA Artemis.📡 Детальніше про місію — на сайті NASA:🔗 https://www.nasa.gov/mission/apollo-15/54 роки! 30 липня 1971 року.
Четвертий рік війни.Гуртожитки ХАІ — це не просто студентський дім.Це другий дім для вимушених переселенців. Для людей, у яких війна відібрала житло, спокій і добробут.Куп’янськ, Вовчанськ, Дворічна, Великий Бурлук...Географія прифронтового Харківщини нині присутня в стінах нашого університету.Адміністрація ХАІ, студмістечко та наші партнери-волонтери докладають максимум зусиль,щоб життя цих людей у гуртожитку було максимально комфортним — настільки, наскільки це можливо в умовах війни.Добре знайомі ХАІ волонтери ГО «Проліска» (@proliska) поруч уже не перший рік. Їхня допомога — справді безцінна.Нещодавно команда «Проліски» ініціювала спільний проєкт:надали будівельні матеріали, меблі та побутову техніку для ремонту й облаштування блоку у гуртожитку ХАІ-12.А університет власними силами виконав ремонт.Це — лише невелика частина того, чим ми можемо допомогти людям,які були змушені покинути свій дім.ХАІ щиро дякує волонтерам ГО «Проліска».Взаємодія, підтримка, людяність — це завжди основа результату.Нашої спільної, багаторічної праці — на благо тих, хто цього потребує.
Про цю війну якось не прийнято згадувати.«Виконуючи свій інтернаціональний обов’язок». Ця фраза — з меморіальної дошки, що вже майже 40 років висить на Моторці.Віктор Кочковий. Студент другого факультету ХАІ. Загинув в Афганістані.Про нього в ХАІ не писали. У 80-х — трохи офіційно-патріотично, загальними фразами. Коли у 1988-му, під час відкриття дошки, студенти намагалися дізнатися більше — почули згори: «Не треба чіпати цю тему». А потім розвалився Союз — і про хлопців з останньою датою на граніті 1979–1989 взагалі забули.Так і висить ця дошка.Біля неї щодня проходять люди — часто навіть не озираючись.А він дивиться на них, на ХАІ, на рідний факультет, де встиг провчитися лише рік. На розкішні яблуні біля Моторки…І ніхто не знає, що РІВНО 38 РОКІВ ТОМУ — 20 липня 1987 року — у далекому Афганістані медики намагалися врятувати 19-річного хлопця, який від страшних ран бився на операційному столі… Студента ХАІ Віктора Кочкового.Історія, як студенти ХАІ опинилися в Афганістані, почалася 1 січня 1984 року, коли радянське керівництво скасувало студентам відстрочку від армії. Виняток становили лише 10–15 вишів у СРСР — більшість у москві (список є в інтернеті).Для решти почався тотальний призов. Уперше з часів Другої світової. Причина? Війна в Афганістані й гострий дефіцит юнаків, народжених наприкінці 60-х.На свою біду, хайовець Віктор Кочковий народився 6 травня 1968 року.Ще зі школи його пристрастю були шахи — вчитель праці сам грав у першості міста й навчив Вітю тонкощам гри.Віктор захоплювався технікою, відвідував математичний гурток.Сам зібрав радіоприймач — і весь клас онімів, коли посеред уроку раптово пролунав прогноз погоди… А потім — музика. Всі аплодували.У 1985 році вступив до ХАІ — другий факультет. Моторка. Студентське життя. Перша стипендія, перший Новий рік у гуртожитку, перша весна у Лісопарку…А навесні 1986-го, як і всіх однокурсників, його призвали до армії.Пів року в навчальному підрозділі — і в Афганістан. Із 17 жовтня 1986 року — стрілець БМП. Про те, що він там, батьки не знали. Віктор не писав — не хотів тривожити маму. Першого листа надіслав другу, Олегу Адоніну: «Дуже важко, особливо вночі. Коли немає навіть місячного світла, а постріли — буквально за кількасот метрів…»Афган відміряв йому менше року. Далі — офіційна мова рапорту: 19 липня 1987 року мотострілецька рота, в складі якої діяв молодший сержант Кочковий, повертаючись із бойового завдання, потрапила під обстріл із "зеленки". Намагаючись евакуювати пораненого механіка-водія, Віктор Кочковий відкрив кулеметний вогонь.Отримав важкі поранення й помер у шпиталі наступного дня…6 січня 1988 року — нагороджений орденом червоної зірки (посмертно).У тому ж 1988-му на корпусі Моторки з’явилася меморіальна дошка.«Ми їх туди не посилали», — скаже хтось сьогодні.А він і не рвався. І менш за все хотів би поміняти ХАІ-7 на казарму…Навчався би в ХАІ, отримав диплом, ростив би дітей. Можливо — вже й онуків…Але на смерть у чужу країну його послали ті, хто топив у крові сусідів у 1979–1989.Як і їхні духовні нащадки — у 2014–2025.Світла пам’ять тобі, першокурснику-мотористе, Вікторе Кочковий.І молитва — від усіх нас... 🙏
Хайовець сьогодні. Який він?Студент. Викладач. Випускник.Сотні з них читають цей пост на передовій. Вони — наші оборонці. Тримають навалу, дають змогу нам жити, працювати, навчатися. І — писати ці рядки просто зараз.Вона — випускниця шостого факультету ХАІ. Представниця опаленого війною випуску літа 2022 року…У них не було ані урочистого вручення дипломів, ані знакового фото біля Шари, ні прощальної прогулянки нічним Харковом...Альона Линник. Доброволиця. Операторка ударного безпілотного комплексу. Позивний — «Афіна».Сідає сонце. Військова форма. Зброя — в дівочих руках.Це страшна, але героїчна й зворушлива правда наших днів.Як сказав Ромео з легендарного фільму «У бій ідуть лише „старі“»: «Я не знаю, який ми з тобою здійснимо подвиг… Але те, що ця дівчинка — на війні…»Сьогодні Альоні виповнюється 24 роки.Альонко, рідна, шановна захиснице!Від усього колективу ХАІ — щиро вітаємо тебе з Днем Народження!Дякуємо за силу, за хоробрість.Нехай береже тебе доля.Слава нашим воїнам!Слава Україні! 🇺🇦📅 16 квітня Альона Линник взяла участь в урочистостях з нагоди 95-річчя ХАІ. Разом з керівництвом університету та представниками “Укрпошти”, вона здійснила спецпогашення ювілейної ХАІвської марки.📹 Інтерв’ю з Альоною Линник, записане три місяці тому у студії ХАІhttps://youtu.be/KNKGgmeKmyQ?si=yR811sM8JLxFUGs4
🎶 Музика, народжена у час викликів. Музика, що надихає.Олександр Прохоров, професор кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій ХАІ, представив свій перший офіційний студійний альбом авторських пісень — «За мить до Перемоги», який вже доступний на стрімінгових платформах!Авторський альбом — не перший у його житті: Олександр багато років пише і виконує власні пісні. Але саме цей реліз став першим, який він оформив офіційно і вирішив поділитися з широкою аудиторією.Це — емоційний музичний шлях крізь складні часи для України. Історія про надію, віру і впевненість у тому, що світло й добро завжди перемагають.🕊 14 пісень, народжених у період великих випробувань, коли звичайні моменти стають символами боротьби та мрій. Від особистих історій і спогадів — до спроб переосмислити реальність через музику.Цей альбом — про те, як кожен з нас шукає прихисток, знаходить нову силу і продовжує рухатися вперед, навіть коли здається, що сил немає.Від щирих текстів до живих емоцій — це музика про тих, хто живе, мріє і бореться 💙🎧 Слухайте там, де зручно вам:• Spotify• YouTube Music• Apple Music / iTunes📲 Незабаром треки з’являться також у TikTok, Instagram і Facebook — їх можна буде використовувати у своїх сторіс, відео й дописах.💬 Ми пишаємося, що серед професорсько-викладацького складу ХАІ — люди не лише науки, а й творчості. Люди, які звучать в унісон із часом.✨ Завершуємо понеділок на красивій ноті. Так, як це вміє робити тільки ХАІ.
🌕 20 липня — день, коли Людина вперше ступила на Місяць56 років тому, 20 липня 1969 року, Ніл Армстронг зробив історичний крок по поверхні Місяця: «Це маленький крок для людини, але гігантський стрибок для людства». Через 15 хвилин до Армстронга доєднався Едвін (Базз) Олдрін. Вони провели на Місяці за межами модуля майже три години, збираючи зразки породи, проводячи досліди і роблячи фотозйомку.️Сьогодні ми публікуємо фрагменти унікального відео місії Apollo 11, відновленого у фільмі Apollo 11 (2019), створеному на основі раніше засекречених і неопублікованих матеріалів.https://youtu.be/Y9p0V7Einlo🔍 У 2019 році, до 50-річчя місії, в архівах NASA та Національного архіву США були знайдені:▪️ 70-мм плівки, які вважалися втраченими (частину було стерто у 1980-х для програми Landsat);▪️ понад 11 000 годин аудіо, включаючи 30-канальні записи роботи Центру управління польотом;У фільмі немає жодних коментарів чи реконструкцій — лише чиста документальна хроніка 1969 року, яка завдяки блискучому монтажу перетворилася на повноцінну кіно-драму про реальність людського подвигу.📡 Детальніше про місію на офіційній сторінці NASA:🔗 https://www.youtube.com/watch?v=S9HdPi9IkhkДля ХАІ та всіх, хто мріє про небо — ця дата не просто сторінка в історії. Це — нагадування, що наука, інженерія й сміливість здатні вивести людство на нові орбіти.56 років! 20 липня 1969 року.
#історіяХАІНАША РУБРИКА — «КРІЗЬ РОКИ ДО СПОГАДІВ»Це про нас. Про тих, хто творив історію. Про миті, що стали фундаментом сучасного ХАІ. Нам є що згадати — і є чим поділитися зі світом.19 липня — визначна дата для авіаційної школи ХАІ. Може, це збіг, а може — конструкторський замисел творців з ХАІ, але саме з різницею у чотири роки в цей день в небо злетіли обидві машини родини «Коршун».Ці апарати стали визначною подією в історії легендарного Студентського конструкторського бюро ХАІ.Так, 19 липня 1977 року розпочались льотні випробування мотопланера ХАІ-29 «Коршун», створеного під керівництвом А. Бараннікова.Цей літальний апарат став логічним продовженням роботи над учбовим планером ХАІ-28, розробленим у 1973 році творчою групою студентського КБ на базі серійного планера БРО-11 конструкції Б. Ошкиніса. У ХАІ-28 значно посилили крило та розробили новий фюзеляж, придатний для встановлення двигуна.Три побудовані екземпляри ХАІ-28 стали навчальними машинами для майже сотні планеристів — вони підтвердили надійність та ефективність конструкції.На основі цього успішного досвіду у 1977 році з’явився мотопланер ХАІ-29 з двигуном повітряного охолодження «Колібрі» потужністю 15 к.с., також розробленим у ХАІ. «Коршун» здійснював самостійний зліт, набирав 500 метрів висоти при запасі пального всього 2 літри і стабільно виконував польоти з пілотом до 90 кг — ідеальна машина для навчання.Кульмінацією розвитку став мотопланер ХАІ-29М «Коршун-М», який вперше злетів у небо (увага!!!) 19 липня 1981 року. Керував планером особисто А. Баранніков.У новій моделі було суттєво покращено:– стійкість і керованість під час розбігу і пробігу,– протикапотажні властивості,– комфорт і безпеку кабіни.Мотопланер оснащувався двигунами «Колібрі-350» (15 к.с.) або «Гном-350» (18 к.с.), обидва — власної розробки ХАІ. Загалом на планерах родини «Коршун» підготовлено понад 40 пілотів, а сумарний наліт перевищив 150 годин.Авторський колектив, кожне ім’я в якому — легенда СКБ ХАІ: А. Баранніков, В. Силюков, В. Паулаускас, С. Александров, Н. Лаврова, А. Москаленко, А. Хомич, І. Галас, В. Лоскан.Мотопланер ХАІ-29 «Коршун» — яскравий символ цієї великої традиції і творчого польоту інженерної думки студентів ХАІ.Фото Сергія ГЛУЩЕНКА: Виставка СКБ ХАІ перед Головний корпусом. Мотопланери ХАІ-29М «Коршун» (на передньому плані) та ХАІ-35 «Ентузіаст» (на задньому плані)
Вікторія МАСЛИК - студентка 2 курсу кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування спеціальності «Менеджмент» ХАІ, проводить це літо з максимальною користю — здобуваючи нові знання та навички на платформі Prometheus.За короткий час Вікторія успішно завершила одразу чотири онлайн-курси, що охоплюють ключові аспекти сучасного менеджменту та комунікацій:📌 Пройдені курси:✅ Основи проєктного менеджменту🔹 Управління проєктами, планування, реалізація та командна взаємодія.✅ Менеджмент🔹 Сучасні підходи до управління, стратегічне мислення, прийняття рішень.✅ Маркетинг: розробка та пропозиція цінності🔹 Формування унікальної пропозиції, комунікація з клієнтами, просування на ринку.✅ Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?🔹 Критичне мислення, перевірка достовірності інформації, протидія фейкам.Вікторія — приклад активної та цілеспрямованої студентки, яка постійно працює над своїм професійним і особистісним розвитком.📣 Бажаємо подальших успіхів, нових вершин і натхнення для реалізації амбітних цілей!ХАІ підтримує тих, хто обирає розвиток!
2014 рік… Початок АТО… Ніби це було вчора. Але минуло вже 11 років.Жорстокий і байдужий метроном часу відстукує рік за роком від того страшного дня…11 років тому, в такий самий липневий день, він сів за штурвал свого транспортника. Запрацювали мотори — літак ішов на зліт. На свій останній зліт…Багато хто чув цю історію — як у липні 2014-го пілоти ціною власного життя до останнього тримали в повітрі підбитий транспортник, даючи шанс вижити побратимам.Та тоді ще мало хто знав, що за штурвалом того Ан-26Б був наш ХАІвець — випускник 2005 року, майор Дмитро Шкарбун.Він не дожив 11 днів до свого Дня народження. 25 липня йому мало б виповнитися 37…Дмитро Шкарбун спершу закінчив Харківський інститут льотчиків, а згодом — ХАІ. Це була його друга освіта.Служив у 456-й бригаді транспортної авіації. З початком АТО менш ніж за три місяці його екіпаж виконав 35 бойових вильотів. Тоді льотчики парашутним способом скидали спорядження, амуніцію та провіант бійцям, відрізаним від основних сил.14 липня 2014 року близько 12:00, у районі міста Краснодон над Луганщиною, на висоті 6500 м військово-транспортний АН-26Б Повітряних Сил України було підбито ракетою з території сусідньої держави.Історія підлої війни з пострілом у спину почалася не вчора…Внаслідок ураження відмовили лівий двигун і електрообладнання, літак почав завалюватися на ліве крило з розворотом.АН-26 впав поблизу села Давидо-Микільське — пілоти ціною власного життя відвели його від населеного пункту.З восьми осіб на борту загинули двоє — майори Дмитро Шкарбун та Дмитро Майборода. Вони були не лише колегами, а й давніми друзями. Дмитро Шкарбун міг урятуватись. Але залишився — допоміг другові втримати літак, не дати йому зірватися в штопор - завдяки цьому їхні побратими встигли врятуватись.Без чоловіка й батька залишилися дружина та син.31 жовтня 2014 року Дмитра Шкарбуна нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), а 17 квітня 2015 року йому присвоєно чергове військове звання — підполковник (посмертно).Світла пам’ять тобі, воїне. Вічна слава і низький уклін від усього ХАІ.#героїХАІ
TGLIST.COM.UA
