У Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» побував журналіст міжнародного видання The Kyiv Independent — Kollen Post.Kollen Post міжнародний журналіст відділу оборонної промисловості у виданні The Kyiv Independent.Базуючись у Києві, він висвітлює тематику виробництва озброєнь та оборонних технологій та має публікації у провідних світових медіа — Radio Free Europe, Fortune, Breaking Defense, The Cipher Brief, Foreign Policy Research Institute, FT’s Sifted, Science Magazine.Під час візиту до ХАІ журналіст поспілкувався зі студентами, які саме мали заняття у захищеному просторі та у навчальних лабораторіях, а також із виконувачем обов’язків ректора Олексієм ЛИТВИНОВИМ.У центрі розмови — стійкість освітнього процесу, адаптація університетської інфраструктури до умов війни та роль ХАІ у розвитку інженерної освіти й оборонних технологій України.ХАІ залишається простором знань, інновацій та відповідальності — університетом, який навчає, досліджує і служить суспільству навіть у найскладніших умовах.
Свого часу творець легендарного ХАІ-1, завідувач кафедри конструкції літаків Йосип НЕМАН написав своїм студентам: «Традиції ХАІ не повинні бути загублені!»24 жовтня 1977 року інженер ХАІ Костянтин ВАСИЛЕНКО уперше підняв у повітря літак ХАІ-30 «Професор Неман» - першу суцільнометалеву двомоторну машину, створену літакобудівниками ХАІ.Ідея створення гідролітака народилася у студентів ХАІ Геннадія ХМИЗА та Віктора ШИШКОВА під час роботи над курсовими проєктами. Так з’явився літак, призначений для польотів у зонах із численними водоймами.У 1975–1977 роках силами Студентського конструкторського бюро (СКБ) ХАІ було спроєктовано та побудовано двомісний гідролітак. Продовжуючи традиції реального курсового й дипломного проєктування, закладені професором Неманом, конструкторами та керівниками робіт стали студенти Г.ХМИЗ і В.ШИШКОВ, а науковим керівником - доцент Владилен РЕВІНОВ.При злітній масі 600 кг ХАІ-30 розвивав максимальну швидкість 150 км/год, злітну - 80 км/год, посадкову - 75 км/год, а дальність польоту становила 200 кілометрів.Протягом 1977–1984 років на цій машині виконали велику кількість польотів. Літак отримав низку нагород і дипломів міжнародних виставок.________🛩 Цікавий момент від Геннадія ХМИЗА.Багато років дослідники історії авіації задавалися питанням: що означає цифра «24» на кілі ХАІ-30?Версій було безліч. Але все виявилось набагато простіше і по-хайовські весело.Коли постало питання, який малюнок нанести на кіль, згадали, що того дня одному з конструкторів виповнилося 24 роки.Колегіально вирішили відзначити це саме так.________Сьогодні над водосховищем у Лозовеньках, де в жовтні 1977-го вперше піднявся в небо ХАІ-30, пролітають ворожі дрони й КАБи.Але колись, під мирним небом, по дзеркальній поверхні води знову піде на свій перший зліт новий гідролітак авіаконструкторів ХАІ - може, з новою цифрою на кілі: 21, 25, а може, й 19…Скільки років буде його конструкторам?Бо як заповідав професор Неман:«ТРАДИЦІЇ ХАІ НЕ ПОВИННІ БУТИ ЗАГУБЛЕНІ!» ✈️🖥 Дивіться повну версію на офіційному каналі ХАІ https://youtu.be/f3imbz6vZUc?si=LgnFtpZ_3MYBMN_k
З книги «Хроніка воєнного ХАІ: університет загартований війною» - глава про 2 вересня 2024 року, коли ворожий КАБ вибухнув під стінами Головного корпусу ХАІ:307-а аудиторія Головного корпусу. Якщо в ХАІ є душа - то вона саме тут. За 95 років немає покоління студентів, яке б не пройшло через легендарну 307-му. Стіни цієї аудиторії були свідками всіх головних подій в історії університету. Тут приймалися всі важливі рішення, а кількість видатних людей, які мали честь виступати з цієї трибуни - тема для окремої книги. Скільки разів за свою майже сторічну історію аудиторія зазнавала руйнувань — стільки ж разів спільнота ХАІ докладала всіх зусиль для її відновлення. 307-ма аудиторія завжди була як прапор, що навіть після нищівного удару все одно здіймався над ХАІ, символізуючи всім: ХАІ живе. ХАІ не здався. ХАІ тримає стрій.307-а аудиторія, 2 вересня 2024 року — через пів години після ворожого удару.307-а аудиторія, 22 жовтня 2025 року.Дякуємо тим, хто у важкий час підставив ХАІ дружнє плече.Дякуємо всім, хто докладає зусиль для відновлення і збереження нашого університету.
22 жовтня 2025 року в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» відбулося чергове засідання Вченої ради, яке пройшло в дистанційному форматі. Попри значний обсяг питань на порядку денному, засідання тривало близько години, що стало можливим завдяки чіткій організації та відповідальній роботі всіх її членів.Одним із ключових питань засідання, що привернуло особливу увагу та викликало жваве обговорення, був звіт проректора з НПР Андрія Гуменного про підсумки навчальної роботи у 2024 – 2025 навчальному році. У доповіді найбільший акцент було зроблено на аналіз динаміки академічної успішності здобувачів освіти, визначено чинники, які на неї впливають, а також окреслено шляхи підвищення рівня цих показників через удосконалення освітніх практик та інструментів підтримки студентів, зокрема, шляхом тісної співпраці з органами студентського самоврядування. Ще одним з важливих питань стало перейменування факультету № 3, який з 01 листопада поточного року отримає нову назву – «Факультет інтелектуальних систем управління», що актуалізує його освітню та наукову діяльність відповідно до сучасних технологічних трендів. Багато питань порядку денного стосувалось розгляду і затвердженню низки Положень, що регламентують діяльність Університету та його підрозділів, серед яких: науково-технічна бібліотека, Офіс рівності, інклюзії та безпечного середовища і Відділ міжнародних зв’язків; а також оновленню чинних редакцій Положень, які стосуються атестації здобувачів вчених звань, конкурсного відбору на вакантні посади науково-педагогічних працівників, діяльності навчальних лабораторій тощо. Серед основних питань порядку денного також було присвоєння вченого звання доцента Ірині Михайлівні Ушно (кафедра філософії та суспільних наук) та утворення двох разових спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій. У різному традиційно розглянули питання щодо оновлення складу редколегії науково-виробничого журналу «Часопис економічних реформ», визнання іноземних документів про освіту, затвердження керівника наукового проєкту з тематики БпЛА, погодження змін тем дисертаційних досліджень здобувачів ступеня доктора філософії, затвердження програми проведення Тижня української писемності та мови в ХАІ та рекомендації до друку авторських наукових монографій.Засідання Вченої ради вкотре продемонструвало високий рівень організації, результативність та конструктивну атмосферу при ухваленні рішень, спрямованих на подальший розвиток Університету, вдосконалення внутрішніх процесів, посилення академічної складової та підвищення якості освіти. 🚀
Війна продовжує збирати свої страшні жнива…Ще одне ім’я викарбувано на скорботному меморіалі ХАІ.Не стало Дмитра Артинського - молодшого лейтенанта 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», випускника 6-го факультету та колишнього співробітника Центру інформаційних технологій ХАІ.Дмитро був із родини хайовців.В університеті працювали його бабуся та дідусь, хайовцями були його батьки.ХАІ з дитинства став головним шляхом у його житті.Він вступив на перший курс 6-го факультету, закінчив університет у 2010 році. Ще зі студентських років працював у ХАІ - спочатку лаборантом, потім інженером.А потім, як і в біографії кожного з нас, «була війна».Офіцер Дмитро Артинський бився у складі славетної 93-ї бригади «Холодний Яр».У лютому 2024 року під час бойового завдання він отримав важке поранення - уламки пробили легені та ноги.Того зимового дня Дмитро дивом вижив, дивом зміг дістатися до своїх. Проморожений і зранений був евакуйований до шпиталю.Попереду на нього чекали довгі місяці лікування та реабілітації.У ті дні на сторінці ХАІ було оголошено збір на допомогу.Учора Дмитра Артинського не стало.І поранення, і важкий моральний стан від пережитого зробили свою чорну справу…Дмитро Артинський, молодший лейтенант 93-ї бригади «Холодний Яр», випускник і колишній співробітник ХАІ…Світла пам'ять тобі, воїне, і низький уклін від усіх нас 🇺🇦Дмитру Артинському було 38 років.Без батька залишилася донечка…Прощання з Дмитром відбудеться 22 жовтня у Харкові📍 вул. Старошишківська, 11, 1 під’їзд, об 11:00.Підтримати родину Дмитра Артинського можна, перерахувавши кошти на картку його матері -Олени Рубльової, завідувачки лабораторії кафедри фізики ХАІ:💳 4102 3251 9032 0788
Науковці Національного аерокосмічного університету «ХАІ» продовжують активно розвивати міжнародну та академічну співпрацю, представляючи університет на провідних європейських наукових майданчиках.На запрошення Stockholm University - одного з найбільших університетів Скандинавії - завідувач кафедри комп’ютерних систем, мереж і кібербезпеки (503), член-кореспондент НАН України, професор В’ячеслав ХАРЧЕНКО взяв участь як голова міжнародної експертної ради у захисті дисертації здобувача Еліаса СЕЇДА. Разом із колегами з Італії, Словенії та Великої Британії він оцінював наукову роботу, присвячену створенню адаптивних засобів моніторингу кібербезпеки кіберфізичних систем.Захист пройшов жваво й успішно, а сама процедура виявила багато спільного з українською практикою - окрім одного: у шведських університетах значно менше бюрократії та паперових процедур.Кафедра комп’ютерних систем, мереж і кібербезпеки ХАІ вже багато років плідно співпрацює зі Stockholm University у спільних наукових і освітніх проєктах. Серед напрямів - створення магістерських курсів з кібербезпеки індустріальних систем, застосування штучного інтелекту для їхнього моніторингу та розвитку.Під час поїздки також відбулися робочі зустрічі в межах проєкту WILDCAT, що фінансується Swedish Institute. Його мета - розробка інтелектуальних мобільних систем запобігання лісових пожеж. Крім того, було обговорено нові напрями спільної роботи з Королівським технічним університетом KTH, з яким ХАІ підтримує партнерські зв’язки вже понад 20 років.🤝 Шведські університети підтвердили готовність до подальшої кооперації та підтримки українських науковців, а колектив ХАІ - до нових міжнародних ініціатив і спільних досліджень, що зміцнюють позиції України в європейському науковому просторі.
#історіяХАІНАША РУБРИКА — «КРІЗЬ РОКИ ДО СПОГАДІВ»📸 Сьогодні герой нашої рубрики — людина, без фотографій якої важко уявити історію ХАІ.Його знімки — це живі свідки десятиліть, починаючи з кінця 60-х.Саме вони увійшли до золотого фонду університету: знайомі кожному хайовцю по стендах у корпусах, по буклетах для вступників — за якими вступали цілі покоління.Випускник ХАІ, всесвітньо відомий дайвер, один із корифеїв вітчизняної школи підводного фото, співробітник Центру зв’язків із громадськістю ХАІ — Сергій Глущенко:«Вперше я побачив виставку фотоклубу ХАІ взимку 1967 року. Пам’ятаю, як мене вразили роботи Віталія Третьяка, зняті в сибірській тайзі.Я займався фотографією ще до інституту, але коли вступив до ХАІ — вирішив, що рік не братиму камеру до рук, щоб не заважало навчанню. І лише на другому курсі, 1968 року, я повернувся до фото.Фотоклуб тоді переживав зміну поколінь. Старші випускалися, з’являлися нові обличчя. Ми збиралися у бомбосховищі головного корпусу — там кипіло життя. Я пам’ятаю своїх однокурсників — Віктора Тріхіна, Володю Ющенка, Сергія Кузіна, Володю Алексахіна, Володю Гоцкала…Я запропонував організувати виставку і навіть зміг “пробити” нові стенди через профком. 1969 року нас попросили допомогти зробити фотоальбом до 40-річчя ХАІ. Разом зі співробітником другого факультету Анатолієм Кошванцем ми зібрали понад двісті унікальних знімків — і власноруч виклеїли сто подарункових екземплярів.Фотоклубівці знімали скрізь — у будзагонах, колгоспах, лабораторіях, на стадіоні.ХАІ у ті роки був надзвичайно засекреченим, фотоапарати були заборонені. Але ми домовилися з адміністрацією й отримали спеціальні дозволи для газети “За авіакадри”.Завдяки цьому сьогодні можна побачити і жанрові замальовки з життя студентів, і перші ігри команди КВК ХАІ у Вищій лізі 1970–1971 рр., і поїздки до табору “Рибаче”, і наші підводні змагання.Ці світлини виставлялися на численних виставках 1971–1974 років, публікувалися в “За авіакадри”.І тепер, переглядаючи знімки тих років, я із задоволенням згадую все це. Пропоную й вам перенестися у часі — на кілька десятиліть назад…»📷 Сергій Глущенко,голова фотоклубу ХАІ у 1969–1976 роках
18 жовтня 1929 року над аеродромом ХАЗу піднялася крилата машина. Поруч із пілотом у кабіні сиділа людина, за задумом якої цей проєкт було втілено в життя — від першого креслення до першого польоту. Літак носив його ім’я — К-5 (Калінін-5), а людину звали Костянтин Калінін.Попередній — санітарний К-4 — рівно за рік до цього отримав золоту медаль на 3-й Міжнародній авіаційній виставці в Берліні. На хвилі цього успіху КБ Калініна розпочало проєктування нового, більш досконалого й великого авіалайнера на 10 пасажирів.18 жовтня нова машина здійснила свій перший політ.Унікальність К-5 полягала в тому, що вперше вітчизняний літак не поступався за комфортабельністю іноземним літакам аналогічного класу. Він був легким у керуванні, мав добру аеродинаміку, легко злітав і сідав.Пасажирський салон мав гардероб, опалення, освітлення, вентиляцію, туалет і багажне відділення. Простора пілотська кабіна була обладнана подвійним керуванням. Два пілоти могли доставити 8 пасажирів на відстань до 800 км зі швидкістю 170 км/год.Відомий дослідник авіації, випускник ХАІ В. Савін, у книзі «Історія авіації в Україні» писав:«К-5 зіграв певну історичну роль. З його появою з повітряних ліній були витіснені пасажирські машини, закуплені раніше в Німеччині. Вперше в історії країни на пасажирські авіалінії масово вийшов вітчизняний літак».За чотири роки було побудовано 283 екземпляри — К-5 став наймасовішим пасажирським літаком країни у 1930-х роках.Є легенда, що під час проєктування К-4 Калінін остаточно вирішив: поруч із заводом має бути інженерна школа. Хто знає, може, саме того дня — 18 жовтня, пролітаючи на новому К-5 над полем біля хутора Литвинівка, він і визначився з місцем?.. Бо вже за пів року — навесні 1930-го — разом із головним інженером ХАЗу Григорієм Петровим-Горбенком він власноруч розмітить тут місця під майбутні корпуси ХАІ.К-5 часто знімався в кіно — щоправда, здебільшого в епізодичних ролях. Але у фільмі «Випадок у вулкані» (1940 року) К-5 із двигуном М-17Ф виконав велику, майже п’ятихвилинну роль.На кадрах — епізод художнього фільму 1940 року «Випадок у вулкані».
В Національному аерокосмічному університеті «ХАІ» створено Офіс рівності, інклюзії та безпечного середовища.Наказом в.о. ректора Олексія ЛИТВИНОВА створено Офіс рівності, інклюзії та безпечного середовища — дорадчий орган, який функціонує у структурі Центру стратегічного розвитку та публічного позиціонування.Метою діяльності Офісу є сприяння дотриманню прав людини, принципів гендерної рівності, інклюзії, а також формування безпечного, доброзичливого, відкритого до різноманіття академічного середовища. Створення Офісу — це крок, що відповідає міжнародним стандартам, національному законодавству, викликам сучасного світу та академічної етики.До складу Офісу увійшли:Комісія з питань протидії дискримінації, сексуальним домаганням і насильству(відповідно до наказу МОН України №1275 від 23.09.2025 року);Комісія з питань гендерної рівності(відповідно до Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року);Школа гендерних знань(у контексті розвитку освітньої культури рівності та прав людини);Простір психологічного та ментального здоров’я ХАІ(ініціатива, натхненна програмою першої леді України «Ти як?» та орієнтована на підтримку ментального добробуту учасників освітнього процесу).Цей крок є важливим внеском ХАІ у досягнення Цілей сталого розвитку ООН, зокрема:ЦСР 3 — Міцне здоров’я і благополуччя (психоемоційна підтримка),ЦСР 4 — Якісна освіта (інклюзивність та безпечне середовище),ЦСР 5 — Гендерна рівність,ЦСР 10 — Зменшення нерівності,ЦСР 16 — Мир, справедливість і сильні інститути.✅ Наступним кроком стане розробка Положення про Офіс, деталізація функцій кожного підрозділу та ініціативи та запуск інформаційної кампанії на підтримку принципів безпеки, рівності, ментального здоров’я та недискримінації в університеті.💬 ХАІ послідовно впроваджує сучасні підходи до розвитку академічної культури поваги, підтримки й партнерства. Разом будуємо університет, в якому кожен має право бути собою ❤️
🌍 16 жовтня 1784 року — подія, що увійшла у світову історію повітроплаванняУ цей день французький повітроплавець і винахідник Жан-П’єр Франсуа Бланшар здійснив свій перший політ у Великій Британії.Запуск повітряної кулі відбувся у Лондоні, з території військової академії в Челсі. Його супутником став англійський лікар і вчений Джон Шелдон.Бланшар намагався керувати кулею за допомогою власної системи — механічних крил, схожих на лопаті вітряка.Попри технічні труднощі, куля пролетіла близько 115 км, приземлившись спершу в Санбері, а потім — після повторного підйому — у Ромсі.За іншою версією, політ тривав недовго: велика вага наукових інструментів Шелдона завадила набору висоти, що призвело до сварки між повітроплавцями після приземлення.Так чи інакше, саме цей політ поклав початок англійській історії повітроплавання і став важливим етапом у розвитку аеронавтики Європи.Бланшар не зупинився. Вже 30 листопада він здійснив другий політ.А 7 січня 1785 року, разом із американським ученим Джоном Джеффрісом, він уперше в історії перетнув протоку Ла-Манш, стартувавши з Дуврського замку й приземлившись поблизу Ґіна у Франції.Політ тривав близько 2,5 години і став однією з найвизначніших подій у ранній історії авіації.Джеффріс згодом опублікував книгу — A Narrative of the Two Aerial Voyages of Doctor Jeffries with Mons. Blanchard, — у якій описав ці події. Саме цей звіт зробив Бланшара відомим на всю Європу.Після цього Бланшар здійснив низку нових експериментів у Лондоні, вдосконалюючи свої кулі. Під час одного з польотів він провів перший у світі експеримент із парашутом: піднявшись на значну висоту, він випустив невеликий шовковий парашут із прикріпленим котом — і тварина безпечно приземлилася на землю.Перельоти Бланшара стали справжнім проривом у ранній історії авіації та повітроплавання. Хоча ці спроби були обмежені технікою того часу, вони заклали основу для ідеї керованого польоту, що згодом реалізували дирижаблі та літаки. Він здійснив понад 60 польотів у Європі та Північній Америці, демонструючи можливості повітряних куль перед широкою публікою. Його показові польоти надихали науковців, винахідників і навіть політиків — повітроплавання стало модним і перспективним напрямом. Його перельоти стали символом людської сміливості й прагнення до неба, що згодом перетворилося на ідеологію авіації XX століття.✈️