#історіяХАІ: Крізь роки до спогадів
Це історія про людей і події, з яких сформувався сучасний ХАІ.
 
Яким був наш університет понад 85 років тому?
Відповідь дивом збереглася у проспекті для вступників 1941 року (підписано до друку 18.04.1941). Документ з унікальною долею — наприкінці 90-х його випадково знайшли у підвалі Головного корпусу. Там він пережив страшні руйнування минулої війни і майже дивом дійшов до наших днів.
Зараз він зберігається у Музеї університету.
 
Він так і називається: «Харківський авіаційний інститут імені Осоавіахіму. До нового набору студентів. Харків. 1941».
Із закликом на першій сторінці:
«Юнаки й дівчата! Поповнюйте лави будівників могутнього повітряного флоту!»
Ви закінчуєте середню школу. Ви обираєте вищий навчальний заклад. Ви визначаєте свою майбутню професію, свою спеціальність.
Ми розповімо вам про дві спеціальності:
1.     інженер-механік із літакобудування;
2.     інженер-механік з авіамоторобудування.
ХАІ має висококваліфікований професорсько-викладацький колектив.
Достатньо назвати такі імена, як депутат Верховної Ради СРСР, академік Георгій Проскура — завідувач кафедри аерогідродинаміки; доктор математичних наук, член-кореспондент Академії наук УРСР, професор Наум Ахієзер — завідувач кафедри математики; доктор технічних наук, професор Володимир Цвєтков — завідувач кафедри авіадвигунів; професор Борис Дашкевич — завідувач кафедри деталей машин; професор Дмитро Ксандров — завідувач кафедри опору матеріалів, колишній льотчик, учасник громадянської війни; доцент Євген Майоранов — завідувач кафедри конструкцій літаків, також колишній льотчик.
Поряд із висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом ХАІ мав потужну лабораторну базу та велику кількість навчальних кабінетів. Загальна кількість лабораторій і спеціалізованих кабінетів перевищувала 50.
 
А ще в проспекті є такий абзац:
«Ми стоїмо на порозі нової епохи в житті людства — епохи стратосфери, надшвидкісної авіації та ракетного двигуна, епохи практичного подолання простору, звільнення людини від сили тяжіння.
Поле для роботи — величезне, адже жодне з основних питань освоєння стратосфери нині ще не можна вважати остаточно розв'язаним.
Наука найближчих десятиліть дасть нам знання про фізичні властивості стратосфери, а техніка — методи її освоєння.»
Це було написано навесні 1941 року.
Наприкінці проспекту — звичайна для того часу інформація:
Харківський авіаційний інститут
За довідками звертатися:
м. Харків, Помірки, 27, Авіаційний інститут, приймальна комісія.
Особисто — щодня з 8-ї години ранку.
Телефон 7-96-62, додатковий — приймальна комісія.
...
 
І особливо вражає остання сторінка.
«Документи приймаються до 20 липня 1941 року…»
Той, хто верстав цей проспект, той, хто друкував його.
Ті хлопці й дівчата, які читали його навесні 1941-го…
Ще не знали, що зовсім скоро війна назавжди змінить їхні долі.
Сьогодні, коли війна знову прийшла на нашу землю, ми особливо добре розуміємо ціну таких, здавалося б, звичайних речей.
Дня відкритих дверей. Вступної кампанії. Студентських мрій.  Мирного літа.
Саме тому цей невеликий проспект — не просто музейний експонат, а жива історія ХАІ.
І ще одне нагадування про те, що війна минає.
А університет залишається.
І знову відкриває свої двері новому поколінню студентів.