1503 день війни. Ще один вогняний день у житті ХАІ. І це — не перебільшення. Факел, що палав перед головним корпусом… Піввікова красуня-ялинка — вона прийняла на себе весь удар. І знову дерева рятували нас. І це — теж історія ХАІ воєнного часу. Як і ворожі дрони, що сьогодні летіли на Харків. Бите скло. Винесені двері. Машина, яку відтягли на буксирі. Вже знайомі голоси «після прильоту». Шум. Працюють болгарки. Гудуть бензопили. Під вікнами кипить робота. І нікому нічого не треба пояснювати. Ніхто не стоїть осторонь. Не зважаючи на вік чи посади —тягнуть скло,виносять рами,вимітають уламки. Ми всі — одна родина. Без пафосу. Як є. Єдина родина, яка пройшла 1503 дні пекла. Дякую всім, хто тримав себе в руках і організовано діяв під час тривоги. Тому — без загиблих. Без поранених. Без тяжких травм. Дякую Господу. Наш ХАІ, Головний корпус — тримайся. Все здолаємо. І зустрінемо свої 96 років. Дякую вам, хайовці —за мужність,за стійкість,за сталевий аерокосмічний характер. Слава ХАІ! Слава ЗСУ, які сьогодні тримали небо над Харковом. Слава Україні!6.04.2026 В.о. ректора ХАІ Олексій ЛИТВИНОВ