#відповідь_від_терапевтки @adhd_uardug

Маю діагностований неуважний тип, спостерігаю сигнали в 5-річної доньки, але до фахівця ще не зверталася.

Переживаю, що не можу бути доброю рольовою моделлю для неї і опорою в питання організації рутини і особливо ранкових збирань. Зараз дитина в приватному садку з гнучким відвідуванням.
Через рік мушу віддавати дитину в нулівку - як допомогти собі і їй підготуватися?

Анастасія Панасюк:
Ранкові збори з дитиною - це зовсім непростий квест, так. Бо батьки стають для дитини зовнішніми виконавчими функціями, а нам з РДУГ і самим організуватися не завжди виходить.

Щодо «рольової моделі», я тут звертала б увагу, що ви вкладаєте в це поняття, бо щоб нею бути, не обов’язково бути ідеально організованою. Дитина вчиться не з того, як у вас все виходить, а з того, як ви ставитеся до того, що не виходить. Тому часто найкраще, що ви можете зараз зробити для неї - це полегшити ранок (і вечір перед) собі. Якщо ви не біжите, взуваючись на ходу, їй теж буде спокійніше.
З вашого питання, я не до кінця зрозуміла, що саме найважче в ранкових зборах, бо стратегії бувають різні під кожен випадок, та я напишу кілька, які перші спадають на думку:

Прокинутися (вам чи їй) - світло й музика замість різкого будильника, плюс щоб ранок не асоціювався з стресом, а починався з чогось приємного. А ще можна «будити тіло» грою: поворушити пальчиками на руках і ніжках, перевернутися з боку на бік, перекотитися до краю ліжка - і ось ми вже стоїмо.

Одягнутися - одяг з вечора, викладений у порядку «що за чим», і картки-підказки: на кожній один крок картинкою (футболка, штани, шкарпетки, взуття). Можна сфотографувати доньку або намалювати разом, розвісити по порядку на рівні її очей, а зроблене - перевертати. І замість «вдягайся!» можна спитати «а що в нас далі?», і дитина сама шукає наступний крок на картках. Тоді ми і вчимо їх самостійності і граємось (діти теж не люблять «треба», як і ми).

Вийти вчасно - таймер, на якому видно, як «стікає» час (є такі годинники з червоною відміткою), або 2-3 пісні, за які (челендж) варто зібратися. Собі - два будильники: перший щоб звірити, чи все на місці, другий щоб почати взуватися.
Не забути речі - одне постійне місце біля дверей, куди все складається з вечора (можна окремі гачки з підписами), і список на дверях: вам словами, їй картинками (приклад прикріпила - так простіше розвантажити робочу пам'ять і полегшити кроки щоранку).
Ось тут гарне відео, як ця система може працювати: https://youtu.be/mtpzqp_rwVw?si=-J0ZWWvAWcxq0CW0&t=76

За кілька місяців до нулівки можна потихеньку пробувати шкільний ритм: кілька днів на тиждень вставати й виходити в один час. Не щоб «натренувати», а щоб побачити, де саме все ламається і де потрібна опора. Беріть підтримку, де тільки можете, вдома чи в нулівці.

*І ще, можете проговорювати вголос свої лайфхаки, наприклад: «я забуваю ключі, тому вони живуть у кошику біля дверей». Так вона бачить, що зі своїми особливостями можна домовлятися, а не воювати.

Хочеться вас підтримати та дати визнання, бо ви вже робите важливу річ - думаєте про це заздалегідь!

🐾