🫡 Мемасус доповідає: — Велізарію, що ти накоїв? — прогримів голос Ґіллімана.Це була не та гладка, ідеальна копія, яку використовував Коул-Нижчий; цей голос лунав із тріскучих вокс-передавачів. Металевий відтінок звуку та нечіткість зображення майже не зменшували відчуття люті, що виходила від симулякру.— Благаю, мій володарю, — сказав Коул. — Чи обов'язково нам проходити через це щоразу, коли я вас активую?— Так, абсолютно обов'язково! — відрізав замкнений у машині примарх. — Ти дозволив собі велику вільність, неймовірну вільність, створивши копію мого розуму. Якби я знав про це, я б неодмінно тебе знищив. Ти зайшов надто далеко!— По-перше, не думаю, що ви б це зробили... так, звісно, ви були б мною незадоволені, і мені б довелося довго плазувати перед вами, але це досить незначна провина порівняно з деякими іншими моїми, гм... Пригодами. По-друге, цей симулякр був створений із найкращих міркувань — щоб з'ясувати, яким буде примарх після пробудження зі стазису. Ніхто не хотів отримати ще одного Гора. По-третє, ви вже й самі все це знаєте. Ви знаєте, що ви таке, знаєте, навіщо я вас створив, тому, будь ласка, чи можемо ми перейти до справи?Ерзац-Ґілліман видав невдоволений звук.— Гадаю, я міг би... Він міг би... пробачити це.— Я теж так думаю.— Він пробачав і гірше, з менш вагомих причин.— Саме так.— Але точна копія розуму примарха...— Я не можу створити вашу точну копію, мій володарю, — поправив його Коул.Те, що Ґілліман-Нижчий так швидко заспокоївся, було тому доказом; попри всю свою величну поставу та застебнуту на всі ґудзики манеру поведінки, справжній Ґілліман мав досить круту вдачу, якщо його спровокувати — настільки, що Коул трохи приглушив її у фальшивого примарха.— Наука, що стояла за створенням примархів, втрачена — вона була навмисно знищена батьком вашого оригіналу. Якщо я не можу створити вашу органічну версію, я не можу створити й ідеальну машинну версію, quod erat demonstrandum. Сурс: Genefather, Guy Haley.мемасус.підписаця|#memasusreporting