П’ятничне🐷Якщо ви вважаєте, що п’ятниця це день Фреї (або Фрейра), то я теж так вважав, але. Незважаючи на англ. Friday та нім. Freitag, слідів культу ванів у західних германців, принаймні у знаному нам вигляді, начебто немає. Тобто немає, схоже, ні Фрейра, ні Фреї. Не рахуючи, може, повідомлення Пабло Діакона в Historia Langobardorum про Фрею, дружину Годана (Вотана?). Ну так начебто Пабло Діакон виводить ланґобардів аж із Скандинавії, так що все окей. Не німчура! Можна заперечити: а як же слова frau (нім. пані), freâ (англосакс.), frô (давньоверхньонім.), frauja (ґот.) – зі значенням пан? Як так-то? Слово є, а Фреї ніт? А тут як подивитись. Що було першим – яйко чи курка? В сенсі: що первинне, прагерманське слово з характерним кістяком приголосних (даруйте цю убогу антинаукову конструкцію) *fr зі значенням «пан, володар» – чи боги Фрея і Фрейр, чиї імена надбали значення «пані/пан»? Є підозра, що культ ванів-диванів – це взагалі чисто скандинавська тема, притому ще до індоєвропейська. Можливо, їх занесли до Скандинавії люті WHG (західні мисливці-збирачі), а може – не менш люті європейські землероби, аграрії-доарії, любителі лійчастого посуду. Культ же асів – це вже точно індоєвропейська фішка, занесена шнуровиками, або як їх тут називають, любителям бойових/човникоподібних сокир. Ну і от в ареалах зіткнення приходьків з тутейшими утворився той образ ванів, який ми знаємо, а там, де такого зіткнення не відбулося, то і культу ванів не сталося. А те, що до-іє боги носять германські імена, не має нікого дивувати. Гіндуські Шива і Вішну теж до-іє, і нічого, отримали по істинно-арійському паспорту. Таке постійно трапляється. Так звідки ж Friday тощо? А від... Фріґґ. Принаймні в англосаксонській традиції вона відома як Fricg. А Фрея і Фрейр там невідомі («Господь їм незнаний», ггггг). І от здається, що Пнятниця походить не від Фреї, а від Фріґґ. З іншого боку, ви ж знаєте цю мульку, що, можливо, спочатку (з якого початку?..) не було ні Фріґґ, дружини Одіна, ні Ода, чоловіка Фреї, а були Одін і Фрея як чоловік і дружина. А вже потім (коли – потім?..), із розвитком традиції, їм присобачили по іншому партнерові, зі схожими іменами. Так що якщо Фріґґ колись була Фреєю, то все окей і ми і надалі можемо у п’ятницю прославляти богиню розпусти, котів, магії, війни і ювелірки. Зрештою – не будьмо такими вже формалістами...