Як наслідки падіння видобутку і експорту 🚂 Залізниця і логістика до війни (2021) • Укрзалізниця була ключовим каналом для експорту сировини: щорічно перевозила понад 150 млн тонн вантажів, з яких більше половини — руда, метал і вугілля. • Основні маршрути йшли до портів Чорного й Азовського морів (Маріуполь, Бердянськ, Одеса, Південний, Миколаїв), звідки йшли поставки у ЄС, Туреччину, Китай. • До війни близько 70 % металопродукції та руди експортувалося морем, залізниця була «плечем» доставки від шахт і комбінатів до портів.⸻💥 Втрати і проблеми після 2022 року • Блокада портів і руйнування інфраструктури на сході й півдні призвели до того, що залізниця стала єдиним каналом доставки більшості вантажів на експорт. • Пропускна спроможність обмежена: вузькі місця на переходах до ЄС, різна ширина колій (1520 мм проти 1435 мм у ЄС). • У 2022–2023 вантажопотік Укрзалізниці впав майже вдвічі — до ~80 млн тонн, а експортна частка сировини різко зменшилась. • Через руйнування колій, мостів і вокзалів на сході, а також обстріли вузлів у Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, доставка руди та вугілля подорожчала у 2–3 рази. • Втрачені ключові логістичні напрямки: вивіз через Маріуполь, Бердянськ, частково Миколаїв і Херсон.⸻📉 Економічні наслідки • Витрати на логістику для експортерів зросли на 30–50 %, а подекуди — у 2 рази (через додаткове перевантаження, черги на кордонах, обмеженість європейських вагонів). • У 2023–2024 Україна змушена була перенаправляти експорт копалин через Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину — але залізничні переходи мають пропускну здатність у кілька разів нижчу, ніж довоєнні морські порти. • Це призвело до падіння обсягів експорту сталі та залізної руди на 40–60 % у порівнянні з 2021 роком. • Частина підприємств (наприклад, ArcelorMittal Kryvyi Rih) працює не на повну потужність, бо немає сенсу виробляти більше — логістика не дозволяє продати на експорт.⸻🔎 Сьогодні (2024–2025) • Відновлення експорту через Чорне море з другої половини 2023 року дозволило частково повернути морську логістику — експорт руди виріс майже вдвічі у 2024. • Але залізниця все одно залишається «критичним плечем»: наприклад, для вивозу через Дунайські порти (Рені, Ізмаїл) або кордони з ЄС. • Загалом втрати галузі від проблем із логістикою та втратою портів/шляхів експорту оцінюють у десятки мільярдів доларів за 2022–2024 роки. • Паралельно Україна почала активно інвестувати в розширення пропускної здатності залізничних переходів з ЄС і модернізацію ділянок до дунайських портів.⸻⚖️ ВисновокДо війни Україна мала відлагоджену модель: видобуток → залізниця → порти → море. Війна зруйнувала цей ланцюг, перетворивши залізницю на вузьке горлечко з великими втратами для економіки. Часткове відновлення морського експорту покращило ситуацію, але повноцінне відновлення галузі залежить від контролю над портами і безпеки транспортних шляхів.✊🏻#УСЕ_БУДЕ_УКРАЇНА 🇺🇦 💙@ZhmerPegas ПІДПИШИСЬ ❗️ 💛 @Zh_pegas ПОВІДОМ❗️